Особа має право подати скаргу як до апеляційного, так і до місцевого суду: постанова КАС ВС

14:55, 8 октября 2019
Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального права, які надають їй право як безпосереднього подання скарги до апеляційного суду, так і подання її через місцевий суд.
Особа має право подати скаргу як до апеляційного, так і до місцевого суду: постанова  КАС ВС

Процесуальний порядок подання до суду апеляційних чи касаційних скарг на судові рішення покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про дотримання порядку апеляційного оскарження, суди повинні надавати йому оцінку, виходячи із встановлених чинних положень КАС України.

Відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

У пункті 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» №229 (6984) 01.12.2018.

У подальшому в газеті «Голос України» (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01.12.2018).

Апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система наразі не функціонує, необхідно керуватися правилами подання апеляційної скарги, що діяли до 15.12.2017.

Водночас Верховний Суд не погоджується з висновком апеляційного суду, що правила пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України є чіткими і передбачають подання апеляційної скарги виключно через суд першої інстанції.

Як вбачається з аналізу норми пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, її структура допускає множинне її тлумачення. Аналізуючи правильність застосування зазначеної норми, такого висновку дійшов Верховний Суд, розглядаючи справу, в якій обставини справи є аналогічними (постанова від 19.07.2018, справа №640/20036/17).

Так, з метою усунення будь-якого неоднакового застосування норми, Суд у цій справі застосував підхід Європейського Суду з прав людини, згідно з яким національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Воловик проти України, №15123/03, § 45, ЄСПЛ, 6 грудня 2007 року). Процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до всіх — не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).

У контексті наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 розділу Розділу VII «Перехідні положення» КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Зазначена правова позиція застосовувалася і в інших справах. Отже, судова практика пішла шляхом визнання повернення скарг з цих підстав надмірним формалізмом і на теперішній час є усталеною.

Таким чином, Верховний Суд вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, що «…пп. 15.5 пункту 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України містить чітке правило поведінки — до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами ч. 1 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017), тобто через суд першої інстанції, а після початку її функціонування — за правилами статті 297 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017, тобто безпосередньо до апеляційного суду».

Суд не звернув увагу на те, що в зазначеній нормі порядок подання скарги хоч і поставлено в залежність від початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, але до цього скарги подаються учасниками справи — до або через відповідні суди. Тому безпідставним є твердження про безумовне правило подання скарги тільки через суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Із постановою КАС ВС від 30.09.2019 №852/2а-1/19 (К/9901/21760/19) можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, як повідомляла «Судово-юридична газета», КАС ВС визначив, що письмові пояснення свідків адмінправопорушення без їх допиту є неналежними доказами.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Міністр юстиції Денис Малюська про майбутнє приватних виконавців
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрей Овсиенко
    Андрей Овсиенко
    член Высшего совета правосудия
  • Светлана Старовойтова
    Светлана Старовойтова
    судья Днепровского районного суда Киева
  • Лариса Бородина
    Лариса Бородина
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда