Визначення права зустрічей з дітьми одного із батьків, які перебувають у стані розлучення: постанова КЦС ВС

12:44, 11 мая 2020
В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Визначення права зустрічей з дітьми одного із батьків, які перебувають у стані розлучення: постанова КЦС ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на постанову Апеляційного суду Миколаївської області у справі № 487/2621/17-ц

Судом встановлено, що у травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, визначення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними.
Позовна заява мотивована тим, що з 2011 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який 28 лютого 2017 року було розірвано. Мають двох синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом із матір`ю, яка перешкоджала йому спілкуванню з ними.

Рішенням служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради від 28 квітня 2017 року йому було визначено порядок участі у вихованні дитини ОСОБА_4 , шляхом безперешкодного спілкування щосуботи з 09:00 до 12:00 год. у присутності матері. Його клопотання щодо спілкування з сином ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Зазначав, що відповідачка всупереч вищезазначеного рішення продовжувала чинити перешкоди йому та його матері ОСОБА_7 у спілкуванні з дітьми.

З урахуванням викладеного та уточнень, ОСОБА_1 просив суд усунути перешкоди у спілкуванні з синами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у їхньому вихованні та визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дітьми шляхом встановлення систематичних побачень з синами за місцем їхнього проживання та знаходження, можливості у вихідні та святкові дні відвідувати дітей за місцем їхнього проживання, можливості дітей безперешкодно відвідувати місце проживання батька, можливості батька разом з дітьми відвідувати культурно-розважальні заклади.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з синами ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з синами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у їхньому вихованні, шляхом надання побачень щонеділі з 09:00 до 12:00 год., у присутності їхньої матері ОСОБА_2 , надавши батькам право змінювати порядок та час спілкування з дітьми за їх взаємною згодою.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача про його участь у вихованні та спілкуванні з дітьми є обґрунтованими, проте бажаний ним спосіб такої участі не у повній мірі відповідатиме інтересам дітей.
Суд першої інстанції, виходячи із інтересів дітей, враховуючи обставини справи, а також вік дітей, стан їхнього здоров`я, психологічний стан дітей, відсутність спілкування з батьком тривалий час, думку матері дітей та ураховуючи висновок виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12 лютого 2018 року, вважав необхідним визначити спосіб участі у вихованні синів щонеділі з 09:00 до 12:00 год., у присутності їхньої матері ОСОБА_2 , надавши батькам право змінювати порядок та час спілкування з дітьми за їх взаємною згодою.

При цьому, суд першої інстанції вважав, що такий спосіб участі позивача у вихованні дітей відповідатиме інтересам малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дозволить налагодити психологічний контакт дітей з батьком, проте за допомогою матері та не порушуватиме звичайних для дітей умов життя та розпорядку, що склався.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 11 вересня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — ОСОБА_10 задоволено частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2018 року у частині визначення способу участі батька у вихованні дітей змінено.

Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з синами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : перші шість місяців після набрання судовим рішення законної сили у формі зустрічей першу та третю суботу місяця з 10:00 год до 18:00 год у присутності матері дітей ОСОБА_2.

У подальшому: перший та третій тиждень місяця з 10:00 год суботи до 12:00 год неділі, у тому числі за місцем проживання ОСОБА_1 -АДРЕСА_1 , без присутності матері ОСОБА_2 , та за умови дотримання ОСОБА_1 режиму дня та харчування дітей та з обов`язковим поверненням дітей до місця їх проживання з матір`ю.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність усунення перешкод батьку малолітніх дітей у спілкуванні з синами шляхом зобов`язання відповідачку не чинити перешкоди позивачеві у спілкуванні з дітьми та визначив дні побачень, оскільки мати малолітніх дітей з якою вони проживають, чинить позивачеві перешкоди у спілкуванні з синами, ухиляючись від виконання рішення органу опіки та піклування, яким визначено способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, без погодження з позивачем змінила місце проживання та перебування дітей.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважав, що визначений судом першої інстанції порядок участі батька у вихованні дітей не відповідає їх інтересам, а тому дійшов висновку про зміну рішення суду першої інстанції в цій частині.

Суд апеляційної інстанції визначаючи порядок участі батька у вихованні дітей враховував те, що діти через неправомірну поведінку матері відділилися від батька, а тому вважав, що перші шість місяців з метою адаптації дітей такі зустрічі доцільно проводити з матір`ю, проте у подальшому такі зустрічі мають бути без присутності останньої, у тому числі за місцем його проживання, з метою надання можливості батьку відновити контакт з дітьми, та забезпечити їм комфортне спокійне спілкування без впливу матері.

Такий спосіб участі батька у спілкуванні з дітьми, як вважав суд апеляційної інстанції, не зашкодить їм, а навпаки дозволить максимально повно урахувати інтереси дітей, повністю відповідатиме можливості дітей у повній мірі сприймати піклування кожного із батьків про їх здоров`я, фізичний та духовний розвиток і дасть змогу урівноважити їхній психоемоційний стан.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі — Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, які проживають з матір`ю, обґрунтовано вважав, що батько має право на спілкування з дітьми.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та тривалість їх.

Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

Змінюючи рішення суду першої інстанції у частині визначення способу участі батька у вихованні дітей, суд апеляційної інстанції, встановивши відсутність належних та допустимих доказів негативного впливу батька на розвиток дітей та ураховуючи те, що між сторонами у справі склалися неприязні стосунки, обґрунтовано вважав, що визначення зустрічей ОСОБА_1 зі своїми дітьми по три години щонеділі кожного місяця за постійної присутності матері дітей не призведе до відновлення теплих батьківських стосунків, а також не забезпечить дітям нормального психологічного стану під час таких зустрічей, та правильно визначив спосіб участі батька у вихованні дітей, зокрема: перші шість місяців після набрання судовим рішенням законної сили у формі зустрічей першу та третю суботу місяця з 10:00 год до 18:00 год у присутності матері дітей, а у подальшому — перший та третій тиждень місяця з 10:00 год суботи до 12:00 год неділі, у тому числі за місцем проживання батька, без присутності матері дітей, та за умови дотримання позивачем режиму дня та харчування дітей й з обов`язковим поверненням дітей до місця їх проживання з матір`ю.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що визначення саме такого способу участі у спілкуванні та вихованні дітей є таким, що відповідатиме віковим потребам малолітніх дітей, та за сумлінного відношення батька до виконання свого обов`язку, буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання дітей.

Верховний Суд постановив касаційну скаргу, подану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 11 вересня 2018 року залишити без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, суд роз’яснив, що мається на увазі під зміною розміру аліментів та які моменти слід враховувати стягувачу і платнику аліментів, щоб забезпечити інтереси дитини й уникнути неприємностей у майбутньому.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
В судах не вистачає суддів: чим це загрожує
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Виталий Марчак
    Виталий Марчак
    заместитель председателя Черновицкого апелляционного суда
  • Игорь Залимский
    Игорь Залимский
    судья Седьмого апелляционного административного суда