Позивач звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького, в якому просив визнати незаконною бездіяльність та зобов`язати відповідача укласти з ним договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста на об`єкт містобудування. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста є обов`язком сторін. Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачено підстав для відмови в укладенні такого договору.
Підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Кіровоградської міської ради укласти договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста на об`єкт містобудування слугувало те, що суд не повноважний перебирати управлінські функції суб`єкта владних повноважень, вирішувати питання, віднесені до виключної компетенції та зобов`язувати такого суб`єкта приймати рішення.
Верховний Суд з такими висновками судів попередніх інстанцій не погодився, рішення останніх в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького укласти договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста скасував, зазначивши наступне.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Сама лише констатація протиправності бездіяльності не може ефективно захистити позивача, оскільки у такому разі можливість використання висновків суду може бути невиправдано ускладнене діями або подальшою бездіяльністю органів влади держави-відповідача, їх врахування цілковито залежить від відповідача. Це не сумісно з критеріями ефективності судового захисту.
Отже, визнаючи бездіяльність протиправною, суд повинен в силу закону застосувати і спонукаючий засіб впливу, зобов`язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.
Із повним текстом постанови КАС ВС від 04.08.2020 у справі № 340/2074/19 можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, щоКАС ВС роз’яснив правила відбору зразків під час реалізації заходів державного контролю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.