ВС висловився щодо необ’єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги

10:30, 16 января 2021
Суд апеляційної інстанції помилково не взяв наявні у справі докази на підтвердження подання апеляційної скарги в межах строку.
ВС висловився щодо необ’єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги

Заявник не допустив необ’єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а можливе, на думку апеляційного суду, пропущення строку на апеляційне оскарження є незначним, тому перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 372/4155/18 (постанова від 23 грудня 2020 року).

Обставини справи

У грудні 2019 року прокурор місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі міської ради, Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП про визнання незаконними та скасування розпоряджень та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням прокуратура Київської області звернулася з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року апеляційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк - 10 днів з дня отримання ухвали - для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 березня 2020 року у задоволенні клопотання прокуратури Київської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відмовлено, визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокуратури Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник отримав рішення суду першої інстанції 13 січня 2020 року, тому строк на апеляційне оскарження цього рішення закінчився 12 лютого 2020 року. Згідно зі штампом вхідної кореспонденції Обухівського районного суду Київської області, апеляційна скарга прокуратури Київської області на рішення суду першої інстанції від 23 грудня 2019 року подана до суду першої інстанції лише 14 лютого 2020 року, тобто після закінчення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги надані заявником докази на підтвердження того, що апеляційна скарга подана через суд першої інстанції засобами поштового зв’язку, через відсутність у матеріалах справи поштового конверта. Тому суд апеляційної інстанції зробив висновок, що апеляційна скарга подана особисто заявником через канцелярію Обухівського районного суду Київської області 14 лютого 2020 року із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частини перша, друга статті 354 ЦПК України).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У статтях 127, 357, 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Проте суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Судові процедури мають бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року прокуратура отримала 13 січня 2020 року, тому останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було 12 лютого 2020 року.

На виконання ухвали суду апеляційної інстанції, прокуратура надала копію накладної і фіскальний чек, а також роздруківку із офіційного сайту АТ «Укрпошта» за зазначеним трек-кодом. Відповідно до цих відомостей поштове відправлення прийняте у м. Києві 12 лютого 2020 року та вручене у м. Обухові 14 лютого 2020 року, що співпадає із датою реєстрації апеляційної скарги у суді першої інстанції (штрих-код на апеляційній скарзі від 14 лютого 2020 року).

Водночас висновки апеляційного суду про подання апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, оскільки заявник надав наявні у нього докази про направлення апеляційної скарги засобами поштового зв’язку в межах строку на апеляційне оскарження.

Отже, суд апеляційної інстанції помилково не взяв наявні у справі докази на підтвердження подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, внаслідок чого ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена з порушенням норм процесуального права.

Верховний Суд також виходить з того, що заявник не допустив необ’єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а можливе, на думку апеляційного суду, пропущення строку на апеляційне оскарження є незначним, тому перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

Раніше ми розповідали, що апеляційний суд не може розглядати по суті справу про закриття провадження через відсутність предмета спору: КЦС ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Компенсація суддівської винагороди за карантин та зарплата апарату судів: що робити
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Альбина Кадегроб
    Альбина Кадегроб
    судья Одесского апелляционного суда
  • Станислав Кравченко
    Станислав Кравченко
    председатель Кассационного уголовного суда Верховного Суда
  • Юрий Черпак
    Юрий Черпак
    судья Высшего административного суда Украины
  • Зоряна Лунь
    Зоряна Лунь
    судья Львовского окружного административного суда
загрузка...