ВП ВС відступила від висновку щодо оскарження відмови в забезпеченні житлом

Велика Палата Верховного Суду у справі № 712/5476/19 відступила від власного правового висновку щодо юрисдикційної належності спорів про оскарження відмови в забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їхніх сімей і про зобов’язання надати такі приміщення чи компенсацію, визначивши, що такі спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв’язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).

Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга у вигляді позачергового забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій (пункт 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

За змістом частини першої статті 9 Житлового кодексу Української РСР громадяни мають право на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом.

Право на таку виплату зумовлене наявністю у відповідних осіб спеціального статусу. Так, відповідно до пункту 3 Порядку (тут і далі – у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на отримання грошової компенсації мають особи з інвалідністю I-II групи, визначені пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням в інших державах, які перебувають на квартирному обліку. 1 червня 2017 року відповідач прийняв рішення № 432 «Про комісію з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення», яким затвердив Положення про вказану комісію. Підстави для прийняття Комісією рішення про відмову в призначенні грошової допомоги заявнику визначені у пункті 15 Порядку. У разі відмови в призначенні грошової компенсації комісія надсилає заявнику копію відповідного рішення із зазначенням підстав для його прийняття не пізніше ніж через три робочі дні з дати його прийняття. Вказану відмову заявник може оскаржити до суду.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач у межах та у порядку, встановленому Порядком, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права на соціальну гарантію – пільгу, надану йому в силу особливого статусу, визначеного Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, однією з умов застосування приписів Порядку до визначених у ньому категорій осіб є внесення інформації про останніх до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (пункт 1 Порядку).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема з приводу проходження публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України). А за змістом пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба належить до служби публічної.

Позивач, мотивуючи позов приписами Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку, оскаржив відмову у призначенні йому як особі з інвалідністю ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Така гарантія соціального захисту як вказана компенсація є однією з передбачених зазначеним законом пільг для осіб, які проходили військову, тобто публічну службу та набули статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що означений спір є публічно-правовим, і його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов’язання надати такі приміщення чи компенсацію відступає від висновку, сформульованого у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства.

Означені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв’язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій порушили правила юрисдикції. Тому касаційну скаргу слід задовольнити частково: рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а провадження у справі – закрити.

Раніше ми розповідали, чи можуть виселити з житлового будинку після припинення шлюбних відносин: позиція ВП ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.