Неподання даних про фактичні залишки та обсяг обігу пального є підставою для застосування штрафних санкцій: 1ААС

Перший апеляційний адміністративний суд розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року за позовом Товариства до Головного управління ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Про обставини справи розповіли у пресслужбі суду.

За результатами розгляду справи Перший апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, в якій зазначив про таке.

Внаслідок проведення фактичної перевірки щодо здійснення Товариством функцій у сфері, зокрема, обігу пального, податковим органом виявлено такі порушення:

1. Рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники (паливороздавальні колонки) не мають позитивного результату повірки або оцінки відповідальності, проведеної відповідно до законодавства.
2. До центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не подавались щоденні дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі.

У подальшому це стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, яким до Товариства застосовано штрафні санкції, що і стало підставою для звернення суб’єкта господарювання до суду з вимогою про його скасування.

За наслідками апеляційного перегляду, Перший ААС погодився з висновками, які зроблено судом першої інстанції під час винесення спірного рішення.

По-перше, підставою для проведення перевірки стала інформація про відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі. При цьому посадова особа, яка видала наказ про проведення перевірки є заступником начальника та має повноваження виносити відповідні накази, що свідчить про те, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам чинного податкового законодавства і не підлягає скасуванню.

По-друге, застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 1726-VIII, а також Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII не є можливим з огляду на пункт 7.3 статті 7 Податкового кодексу України, яким передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, оскільки вони не відповідають встановленим ПК України засадам.

Таким чином, факт скоєння суб’єктом господарювання правопорушення, за яке пунктом 128-1.1 статті 128 ПК України передбачена відповідальність, є доведеним, а тому заявлені до суду вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Детальніше з текстом постанови від 7 грудня 2021 року по справі № 200/7413/21 можна ознайомитися за посиланням.

Раніше ми розповідали про критерії та оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв’язку зі зміною судової практики: постанова КАС ВС.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.