Державна мова на шпальтах друкованих ЗМІ: особливості законодавчого регулювання

11:13, 29 апреля 2021
Українцям нагадали про головні особливості.
Державна мова на шпальтах друкованих ЗМІ: особливості законодавчого регулювання
Джерело фото: favoritekherson.co
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Менш ніж два роки тому, 16 липня 2019 року, набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який визначає українську мову як єдину державну в Україні. Щоправда, окремі його положення набрали чинності не одразу – це відбувається поступово, передає пресслужба Мін’юсту.

«Так, у сфері друкованих засобів масової інформації (стаття 25 Закону) використання української мови як обов’язкової для друкованих ЗМІ загальнодержавної й регіональної сфер розповсюдження стане обов’язковим з 16 січня 2022 року, а для друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження — з 16 липня 2024 року.

Що ж важливо знати засновникам друкованих ЗМІ? Чи не суперечитиме Закону видання газети чи журналу, коли в одному випуску присутні різні статті українською та російською мовою?

Законодавством передбачено, що друковані ЗМІ можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами. Але за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.

Такі вимоги не поширюються на друковані ЗМІ, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 цього Закону.

У контексті вищезазначеного одразу наголосимо: російська мова не належить до мов корінних народів України.

До офіційних мов Європейського Союзу належить 24 мови, а саме: болгарська, хорватська, чеська, данська, нідерландська, англійська, естонська, фінська, французька, німецька, грецька, угорська, ірландська, італійська, латиська, литовська, мальтійська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, іспанська, шведська.

Отже, друкований засіб масової інформації може видаватися лише державною мовою (одномовне видання), або ж видаватися одночасно державною та іншими мовами (паралельне видання), при дотриманні встановлених Законом умов.

За відсутності можливості забезпечити друк усіх мовних версій, які б відповідали одна одній за змістом, обсягом та способом друку з однаковою нумерацією порядкових номерів і можливості видавати їх в один день, рекомендується надати перевагу випуску друкованого ЗМІ державною мовою.

У разі зміни мови видання друкований засіб масової інформації підлягає перереєстрації. При проведенні цієї процедури реєстраційний збір сплачується у половинному розмірі», — йдеться у повідомленні.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що 14 квітня Кабмін визначився з порядком проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду