Усі законопроєкти хочуть обов’язково перевіряти на відповідність Конституції: за 7 років таких висновків було лише 51
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може суттєво змінити порядок проходження законодавчих ініціатив. Документ передбачає, що кожен законопроєкт ще до розгляду парламентом має обов’язково пройти перевірку на відповідність Конституції України.
Автори ініціативи стверджують, що чинна процедура фактично не працює: за час роботи Верховної Ради IX скликання було ухвалено понад дві тисячі законопроєктів, тоді як висновків щодо їхньої конституційності надали лише кілька десятків.
На думку нардепів, обов’язкова конституційна експертиза дозволить підвищити якість законодавства та уникнути ситуацій, коли сумніви щодо відповідності Конституції виникають уже після тривалого опрацювання документа парламентом.
Законопроєкти хочуть обов’язково перевіряти на відповідність Конституції
Проєкт Закону «Про внесення змін до статті 93 Регламенту Верховної Ради України щодо обов’язкової оцінки відповідності законопроєкту Конституції України при попередньому розгляді законопроєкту» внесли народний депутат Сергій Демченко та інші парламентарії.
Документом пропонується змінити процедуру попереднього розгляду законодавчих ініціатив у парламентських комітетах. Якщо зараз законопроєкти після реєстрації направляються для проведення бюджетної, антикорупційної та євроінтеграційної експертиз, то надалі до цього переліку може бути додано й обов’язковий висновок щодо відповідності Конституції України.
Зокрема, кожен законопроєкт або проєкт іншого акта після реєстрації пропонується направляти до комітету, до предмета відання якого належать питання конституційного права, для надання висновку щодо його відповідності Основному Закону держави.
Чому автори вважають чинну процедуру неефективною
Наголошується, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а всі закони та інші нормативно-правові акти повинні прийматися на її основі та відповідати її положенням. Саме тому перевірка законопроєкту на відповідність Конституції має бути одним із ключових етапів законодавчого процесу.
Автори законопроєкту звертають увагу, що Регламент Верховної Ради вже передбачає можливість проведення такої перевірки. Однак сьогодні вона не є обов’язковою. Комітет з питань конституційного права може надати відповідний висновок лише за зверненням головного комітету або з власної ініціативи.
На думку ініціаторів, практика показала, що такий механізм фактично не забезпечує належного контролю за конституційністю законодавчих ініціатив.
2051 законопроєкт і лише 51 висновок: статистика Верховної Ради
Одним із головних аргументів на користь законодавчих змін стала статистика Апарату Верховної Ради.
За весь період роботи Верховної Ради IX скликання у першому та другому читаннях було ухвалено 2051 законопроєкт. Водночас комітет, до предмета відання якого належать питання конституційного права, надав лише 51 висновок щодо відповідності законопроєктів Конституції України.
Із цих висновків:
- у 2019–2020 роках було підготовлено 45 висновків;
- у 2021 році — 5;
- у 2022 році — жодного;
- у 2023 році — 1;
- у 2024 році — жодного;
- у 2025 році — жодного;
- у 2026 році — жодного.
Автори зазначають, що така статистика свідчить про майже повну недієвість чинної процедури перевірки законодавчих ініціатив на відповідність Конституції України.
Питання конституційності часто виникають уже після тривалого розгляду
Підкреслюється, що на практиці питання щодо відповідності законопроєктів Конституції нерідко виникають уже на більш пізніх стадіях законодавчого процесу. Через це парламент, його комітети та структурні підрозділи Апарату Верховної Ради витрачають додаткові часові, організаційні та експертні ресурси на опрацювання документів, які можуть містити конституційні проблеми ще з моменту реєстрації.
Автори також зазначають, що більшість висновків Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради, які готуються вже під час підготовки законопроєктів до другого читання, містять окремі зауваження щодо відповідності Конституції України. Це, на їхню думку, свідчить про системний характер проблеми.
Як працюватиме новий механізм перевірки законопроєктів
Законопроєкт №15330 пропонує внести зміни до частин першої та третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України.
Після реєстрації кожен законопроєкт або проєкт іншого акта не пізніше ніж протягом п’яти днів має бути направлений до комітету з питань конституційного права для проведення відповідної оцінки.
Висновок цього комітету повинен буде надходити до головного комітету у 21-денний строк з дня отримання документа. Надалі такий висновок долучатиметься до загального пакета матеріалів під час попереднього розгляду законопроєкту.
Фактично конституційна експертиза стане обов’язковою складовою законодавчої процедури нарівні з бюджетною, антикорупційною та євроінтеграційною оцінками.
Висновок про неконституційність уже зараз може зупинити законопроєкт
Відповідно до Регламенту Верховної Ради висновок профільного комітету про невідповідність законопроєкту Конституції України є підставою для повернення документа суб’єкту права законодавчої ініціативи без включення до порядку денного сесії та без розгляду на пленарному засіданні парламенту.
Саме тому, на думку розробників документа, перевірка конституційності має здійснюватися відразу після реєстрації законодавчої ініціативи, а не після проходження кількох етапів парламентського розгляду.
Яких наслідків очікують від ухвалення законопроєкту
Автори законодавчої ініціативи прогнозують, що обов’язкова оцінка законопроєктів на відповідність Конституції України дозволить підвищити якість проєктів законів, забезпечити більш послідовне дотримання конституційних принципів під час законотворчої діяльності та зменшити навантаження на Верховну Раду, її комітети й Апарат парламенту.
Також зазначено, що реалізація положень законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України.
У разі ухвалення закон набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
