Які судді мають шанси пройти до Верховного Суду від кримінальної юстиції?

14:00, 1 червня 2017
Висновки ГРД зіграли свою роль, але деякі трактування Вища кваліфкомісія сприйняла критично.
Які судді мають шанси пройти до Верховного Суду від кримінальної юстиції?
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

26 травня закінчилися співбесіди з останніми кандидатами на зайняття посади судді Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду (ВС). Всього за кримінальною спеціалізацією до співбесіди було допущено 108 кандидатів:

- чотири кандидати не підтвердили, на думку комісії ВККСУ, свою здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді; з них — троє суддів і один адвокат;

- 27 кандидатів чекають на рішення ВККСУ в пленарному складі про можливість своєї подальшої участі у конкурсі; з них — 24 судді, один вчений, один адвокат, а також один заступник генпрокурора.

- 77 кандидатів пройшли цей етап конкурсу; їх подальша доля залежатиме від місця в рейтингу, який буде складено за результатами співбесіди та попередніх показників; з них — 61 суддя, дев'ять вчених й сім адвокатів.

Загальні спостереження

Показово, що важливу роль у прийнятті рішення по кандидату зіграла його поведінка на співбесіді (впевненість у собі, реакція на питання, виразність і переконливість відповідей, небайдужість до результату конкурсу), а також ставлення кандидата до появи негативної інформації про себе.

Було помітно, що кандидати, які заздалегідь не ознайомили членів комісії і ГРД зі своїми аргументами, котрі спростовують або пояснюють всілякі негативні факти, викликали на співбесіді більш прискіпливу реакцію членів комісії.

Крім цього, комісію дратували дії кандидатів, коли ті свої відповіді на негатив відправляли виключно в ГРД, замість комісії ВККС. У таких випадках з боку члена комісії Сергія Прилипка неодмінно звучала фраза: «Може, ви помилилися адресою? Тут конкурс не до Ради доброчесності, а до Верховного Суду».

Про кандидатів-«щасливчиків»

Всі кандидати, які не мали висновку ГРД про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, пройшли співбесіду — навіть відверто слабкі або ті, хто не має достатнього і багатостороннього досвіду в юридичній сфері. Таких кандидатів, природно, питали: чи не зарано їм претендувати на позицію судді у вищій інстанції; може, для початку варто попрацювати на простішій посаді? Але в своєму рішенні комісія, очевидно, вирішила не морочитися передчасною відмовою, адже в остаточному рейтингу місця таких кандидатів, швидше за все, будуть унизу списку.

На суб'єктивну думку, до таких відносяться: деякі адвокати, що не мають регулярної й активної практики; молоді судді першої та навіть апеляційної інстанцій, що непереконливо презентували свій досвід і знання; деякі науковці, які, крім теорії, чомусь не знають елементарних речей сфери судового провадження. Наприклад, один вчений не зміг відповісти, з якого боку від судді на засіданні знаходяться адвокат і прокурор.

Вибач-прощавай

Всі чотири кандидати, за якими прийнято рішення про припинення їхньої подальшої участі у конкурсі, мали негативний висновок ГРД. Щодо трьох кандидатів висновки ГРД базувалися, в основному, на приховуванні учасниками конкурсу інформації про їхній добробут. Зокрема, адвокат Ростислав Голосій не повідомив про наявність корпоративних прав у деяких юридичних компаніях, що нібито знаходяться в стадії ліквідації.

Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Іван Дядечко не думав, за його словами, що про наявність довіреності на користування дорогим автомобілем і катером, та ще й з правом їхнього продажу, слід було б надати інформацію у комісію та ГРД.

Суддя Апеляційного суду Полтавської області Василь Маліченко, не побачивши нічого поганого, «забув» згадати у своїх анкетах і деклараціях про використання ним в якості житла одного з приміщень суду. Мовляв, у невеликому районному містечку, де кандидат свого часу працював суддею, іншого виходу не було, причому оплату такого проживання також нічим не підтвердив.

А ось четвертий кандидат — суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Петро Бурда — вибув з конкурсу, очевидно, через неспростовані претензії у несумлінному виконанні ним своїх обов'язків як судді та легковажному ставленню до вимог конкурсу.

Так, кандидат приховав резонансну інформацію про його звільнення в 2007 році за порушення присяги судді. І хоча Вища рада юстиції у 2011 році скасувала це рішення, відновивши суддю на посаді, приховування даної інформації, гадаємо, певний осад у членів комісії залишило. Крім цього, кандидат, попередньо ознайомившись з висновком ГРД, не вважав за потрібне завчасно надати необхідні пояснення.

Недобросовісним ставленням кандидата як судді до справи назвали і той факт, що з 245 розглянутих ним кримінальних справ 135 він вніс до Єдиного державного реєстру судових рішень із порушенням встановлених термінів. Рідкісний випадок, коли представник ГРД і члени комісії зійшлися на думці, що суддя, навіть якщо існують певні труднощі у роботі, не повинен опускати руки, а навпаки має докласти максимум зусиль до їхнього подолання, щоб не постраждала репутація всієї судової системи.

Група неоднозначних рішень

Кандидатів, що повинні додатково пройти «чистилище» засідання ВККС у пленарному складі, об'єднує одне — наявність негативного висновку ГРД.

Втім, серед них можна виділити одну категорію — це нині діючі судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Основна претензія до них — неповідомлення кандидатами про участь у розгляді в касаційному порядку справ, у яких заявники згодом Європейським парламентом нібито були визнані засудженими за політичними мотивами. Йдеться про Юрія Луценка та Юлію Тимошенко, відправлених за грати за часів Віктора Януковича.

Жоден кандидат не погодився з висновком ГРД. Вони категорично заявили, що в тих засіданнях касаційної інстанції ніякі права Юрія Луценка та Юлії Тимошенко не були порушені. Згадані касаційні розгляди стосувалися взяття даних осіб під варту, а на той момент вони були вже засуджені й відбували покарання, тому рішення ВССУ на вирок не впливало. Рішення в подальшому не були скасовані і не перебувають на розгляді в Європейському суді. Крім цього, немає жодної резолюції Європейського парламенту, де б прямо вказувалося, що Юрій Луценко та Юлія Тимошенко засуджені за політичними мотивами. Більш того, вироки щодо цих осіб не переглянуті в українських судах й донині.

Цікаво, що таку позицію, здається, підтримали й члени комісії, неодноразово вступаючи в запеклу дискусію з представниками ГРД. Члени комісії вважали, що переконливих аргументів, які підтверджують версію ГРД, недостатньо, а ті відповідали, що їх більше, ніж потрібно. До загального порозуміння так ніхто і не прийшов.

Чомусь існує думка, що на пленарному засіданні ВККС  кандидати-судді ВССУ мають чималі шанси продовжити подальшу боротьбу у конкурсі.

Ще одна обставина, навколо якої розійшлися оцінки представників ГРД і членів комісії, — чи є заборона несанкціонованої відеозйомки порушенням принципу гласності при проведенні судових засідань.

Варто зауважити, що при наявності подібних дій в судовій практиці кандидатів вони гарантовано отримували негативний висновок Ради доброчесності. У ГРД впевнені, що на використання диктофона та фотоапарата у відкритих судових засіданнях дозвіл отримувати не потрібно. Щодо цього є відповідні положення закону про судоустрій і статус суддів.

У відповідь кандидати парирували, що гласність і відкритість — це не вседозволеність.

Таку думку підтримував і член комісії Павло Луцюк, що неодноразово нагадував, зокрема, представнику ГРД Роману Куйбіді про існування КПК й цікавився, яким чином самовільна відеозйомка узгоджується з правами учасників процесу, якщо вони не бажають, щоб їх знімали.

Представник ГРД посилався на закон про право на справедливий суд, який нібито уточнює норми КПК, й що тепер дозвіл суду на проведення відеофіксації процесу брати не потрібно.

Павло Луцюк не погоджувався й зачитував ч. 3 ст. 9 КПК, де говориться, що закон, який суперечить нормам КПК, не застосовується. Крім цього, в ст. 15 КПК йдеться про заборону втручання в приватне життя.

Змінити думку представників ГРД у даному питанні так і не вдалося.

На пленарному засіданні ВККС, очевидно, також згадають цю суперечку при прийнятті рішення щодо кандидатів. Цікаво, чия точка зору візьме верх.

Ознайомитися з рейтингом кандидатів можна в таблиці нижче.

Автор:
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олександр Прилипчук
    Олександр Прилипчук
    суддя Сумського окружного адміністративного суду