Зеленського просять ветувати закон Третьякової про оптимізацію трудових відносин щодо мобілізованих та держслужбовців

09:50, 13 липня 2022
Закон спрощує звільнення чи затримки із виплатами держслужбовцям, а також скасовує норму про те, що за мобілізованими зберігається середня зарплата на підприємстві.
Зеленського просять ветувати закон Третьякової про оптимізацію трудових відносин щодо мобілізованих та держслужбовців
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

На сайті Офісу Президента Володимира Зеленського з'явилося кілька петицій із проханням ветувати ухвалений Верховною Радою 1 липня як Закон законопроект 7251 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» авторства Галини Третьякової

Одна з петицій на 13 липня набрала вже 6618 голосів, друга - 5334 з 25 тисяч необхідних. 

Поки що Володимир Зеленський закон не підписав. 

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що новий закон «перевертає догори дригом» регулювання праці держслужбовців. Адже пріоритет тепер матиме не їхній профільний закон про держслужбу з різними гарантіями, а «тимчасовий закон», який спрощує і питання переведення, і звільнення, і затримки зарплати (який нині діє для звичайних співробітників, приватного бізнесу тощо). 

Тепер норма звучить так: «У період дії військового стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування» у частині відносин, врегульованих цим Законом (тобто Законом «Про організацію трудових відносин в умовах військового стану»). 

Таким чином, на державних службовців тепер поширюватимуться норми, якими спрощується розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання за строками оплати праці, у період дії військового стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди та ін. 

Проте авторів петицій обурює зовсім не доля держслужбовців. 

Так, як раніше писала «Судово-юридична газета», згідно із цим законом за працівниками, мобілізованими в армію, тепер не зберігатиметься середня зарплата на підприємствах. 

Відповідно до нового закону внесено зміни до ч. 3 статті 119 Кодексу законів про працю. 

Так, якщо раніше в КЗпП було прописано, що за працівниками, покликаними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з числа резервістів у особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладання нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду строком до закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності та у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову, то тепер забирається словосполучення «середній заробіток». 

Тобто, за ними зберігається лише місце роботи та посада. 

Необхідність такого закону пояснив народний депутат від «Слуги народу» Олександр Федієнко

«У державі встановили достойні додаткові виплати військовим – від 30 тис. грн на місяць. Плюс основне грошове забезпечення та доплати за кожен «бойовий» день. Наприклад, у стрільця Сухопутних військ зарплата з додатковою винагородою у районі 43 тис. грн. Якщо ще бойові, то може бути понад 100 тис. грн. Багато підприємств зруйновано, вони просто не в змозі платити фінансово не військовим. Сама держава повинна відповідати за фінансування всіх військових витрат, розуміючи неможливість подекуди ведення підприємницької діяльності, а також неможливість зберігати середню зарплату в умовах, коли 20-30-40, а іноді 60% персонального складу підприємств мобілізовано, складність ведення економічної діяльності в умовах військового стану та забезпечення працівників, які захищають кордони України, середньою заробітною платою саме роботодавцем. 

На жаль, є ті, хто не підписав контракт із ЗСУ, але й не працює на підприємстві, прикриваючись мобілізаційним посвідченням, отримує з цього підприємства ЗП», - зазначив Федієнко

Потім він додав, що за даними кадрового порталу, у червні середня заробітна плата у сфері маркетингу, реклами та PR у відкритих вакансіях становить 19 400 грн, у сфері медицини та фармацевтики – 17 600 грн, у секторі робочого персоналу – 11-14 тис. грн. 

«Для перемоги нам потрібна армія! Величезна армія, ми вже маємо 1 млн військових, а треба ще більше! 

Ось тому кожен! Кожен! Громадянин України має своєю працею наповнювати бюджет, звідки й утримується військовий. 

До того ж військові матимуть більшу захищеність та гарантії виплат. 

Бо утримуватиме його не одне підприємство, а тисячі», - підкреслив Олександр Федієнко

З повним текстом змін, які вносяться до трудового законодавства, можна ознайомитися за посиланням.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

Автор: Наталя Мамченко

 

Автор:
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Наталія Сидор
    Наталія Сидор
    суддя Львівського окружного адміністративного суду