Верховна Рада встановила жорсткі умови для володільців приміщень, що можуть слугувати як укриття

12:27, 4 серпня 2022
Приведення захисної споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростішого укриття у готовність до прийому населення може  передбачати необхідність звільнення такого об’єкта від майна третіх осіб.
Верховна Рада встановила жорсткі умови для володільців приміщень, що можуть слугувати як укриття
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховна Рада України 29 липня ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій» №2486-ІХ (законопроект 7398). Органи місцевого самоврядування, начальники військово-цивільних/військових адміністрацій протягом місяця з дня набрання чинності цим законом повинні забезпечити безперешкодний доступ населення до захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів.

Зокрема у Кодексі цивільного захисту України визначено, що для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення – наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що  спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких  створені умови для тимчасового перебування людей.

У разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації,  введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.

Приведення захисної споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростішого укриття у готовність до прийому населення може  передбачати необхідність звільнення такого об’єкта від майна третіх осіб.

У разі відмови орендаря звільнити захисну споруду цивільного захисту (її частину) у зазначений строк чи неможливості встановити його місцезнаходження здійснюється доступ до такої захисної споруди без отримання згоди її користувача (несанкціонований доступ) для приведення захисної споруди у готовність до прийому населення. Такий доступ здійснюється відповідно до положень статті 29 Закону «Про житлово-комунальні послуги».

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів.

Особливості оренди захисних споруд цивільного захисту  визначаються типовим договором оренди, що затверджується Кабінетом Міністрів.

Розірвання договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, здійснюється  шляхом письмового повідомлення орендаря про таке розірвання не пізніш як за 24 години до розірвання договору.

У такому разі орендар зобов’язаний звільнити захисну споруду цивільного захисту (її частину) протягом 24 годин з моменту повідомлення про розірвання договору.

Істотною умовою договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, є умова щодо розірвання такого договору в односторонньому порядку у разі:

  • порушення порядку використання у мирний час захисної споруди цивільного захисту (її частини) для задоволення господарських, культурних і побутових потреб;
  • невиконання орендарем вимог частини 16 статті 32 Кодексу (У разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням).

Контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту,  готовністю його об’єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування, начальники військово-цивільних/військових адміністрацій:

  • протягом 2 місяців мають забезпечити приведення договорів оренди захисних споруд цивільного захисту (їх частин), що перебувають у комунальній власності, у відповідність  із вимогами цього Закону;
  • протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях у відповідність із вимогами цього Закону;
  • забезпечити застосування Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, Єдиного державного реєстру адрес, Реєстру будівель та споруд протягом дії експериментального проекту із створення Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, Єдиного державного реєстру адрес, Реєстру будівель та споруд у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
  • забезпечити із застосуванням програмних засобів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва:

а) внесення (завантаження) протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону місцевих наборів даних про адреси (за наявності) до Єдиного державного реєстру адрес;

б) протягом чотирьох місяців проведення текстової верифікації даних про вулиці, площі, майдани, шосе, проспекти, бульвари, інші об’єкти вулично-дорожньої мережі, поіменовані об’єкти та номери будівель і споруд;

в) протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:

внесення до Єдиного державного реєстру адрес геопросторових даних про вулиці, площі, майдани, шосе, проспекти, бульвари, інші об’єкти вулично- дорожньої мережі та поіменовані об’єкти і електронних документів, електронних копій паперових документів про утворення та/або найменування таких об’єктів;

внесення до Реєстру будівель та споруд геопросторових даних про закінчені будівництвом об’єкти;

г) внесення протягом дванадцяти місяців з дня опублікування цього Закону до Єдиного державного реєстру адрес електронних документів чи електронних копій паперових документів про присвоєння адрес;

ґ) верифікацію протягом дванадцяти місяців з дня опублікування цього Закону даних про адреси складових частин закінчених будівництвом об’єктів (квартир, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень) у Єдиному державному реєстрі адрес.

З метою верифікації адрес органи місцевого самоврядування у межах територій реалізації їхніх повноважень можуть безоплатно отримувати  відповідну інформацію від підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, у тому числі суб’єктів надання комунальних послуг, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, управителів, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, гаражно-будівельних (гаражних) кооперативів, садових товариств. Зазначена інформація надається на запит органу місцевого самоврядування протягом 10 календарних днів з дня надходження запиту;

протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:

  • розробити та затвердити плани розміщення і укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту, спорудах подвійного призначення, найпростіших укриттях;
  • забезпечити необхідну кількість місць у захисних спорудах цивільного захисту, спорудах подвійного призначення, найпростіших укриттях, зважаючи на чисельність населення;
  • забезпечити приведення захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення у відповідність із нормативними вимогами;
  • забезпечити безперешкодний доступ населення до захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів.

Строки, визначені цим пунктом для органів місцевого самоврядування, начальників військово-цивільних/військових адміністрацій, на тимчасово окупованих територіях починають застосовуватися з дня їх деокупації.

Також внесено зміни до розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про ринок електричної енергії», відповідно до яких тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, електрична енергія, що купується у постачальника універсальних послуг та споживається у прийнятому в експлуатацію закінченому будівництвом багатоквартирному будинку (черзі, пусковому комплексі), щодо якого наявні чинні технічні умови, але не завершена процедура приєднання до електричних мереж, на обслуговування закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі на комунально-побутові потреби мешканців та на цілі, визначені абзацом одинадцятим пункту 13 цього розділу, оплачується замовником, управителем, об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельним кооперативом за ціною, за якою постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії колективним побутовим споживачам.

Обов’язковими умовами для застосування такої ціни є забезпечення замовником, управителем, об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельним кооперативом:

обліку електроенергії (окремими площадками вимірювання на технічні цілі будинку та на побутові потреби власників житлових приміщень);

оформлення паспорта точки розподілу, укладення (у разі відсутності) договорів про тимчасове надання послуг з розподілу/постачання електричної енергії між замовником, управителем, об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельним кооперативом та оператором систем розподілу/постачальником універсальних послуг.

У разі виконання цих умов замовник, управитель, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний кооператив вважається колективним побутовим споживачем.

Протягом одного року після припинення чи скасування воєнного стану в Україні замовник будівництва об’єкта зобов’язаний передати підключений (приєднаний) до інженерних мереж багатоквартирний житловий будинок власнику, об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку або управителю.

Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, електрична енергія, що купується у постачальника універсальних послуг та споживається у тимчасових спорудах для життєзабезпечення населення, розміщених відповідно до пункту 9-2 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оплачується за цінами, за якими  постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам.

Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, замовник послуги з нестандартного приєднання має право бути замовником робіт з проектування електричних мереж лінійної частини приєднання, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. У такому разі замовник на підставі отриманих технічних умов на нестандартне приєднання забезпечує розроблення та узгодження з оператором системи розподілу проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання. При цьому закупівля товарів, робіт і послуг з проектування, будівництва, реконструкції мереж лінійної частини приєднання під час надання послуг з приєднання здійснюється без дотримання вимог частини дев’ятої статті 21 цього Закону.

Закон набере чинності через 2 місяці з дня його опублікування.

Кабінет Міністрів України повинен:

забезпечити створення Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, Єдиного державного реєстру адрес, Реєстру будівель та споруд у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зокрема:

а) протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону: затвердження порядку проведення експериментального проекту щодо створення Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, Єдиного державного реєстру адрес, Реєстру будівель та споруд у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

доопрацювання програмних засобів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, необхідних для наповнення даними, верифікації даних та ведення Єдиного державного реєстру адрес та Реєстру будівель та споруд;

б) протягом дії експериментального проекту із створення Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, Єдиного державного реєстру адрес, Реєстру будівель та споруд у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва – застосування Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, Єдиного державного реєстру адрес, Реєстру будівель та споруд центральними органами виконавчої влади та місцевими державними адміністраціями;

забезпечити протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

приведення договорів оренди захисних споруд цивільного захисту (їх частин), які перебувають у державній власності, у відповідність із вимогами цього Закону;

прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автор Наталя Мамченко

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Максим Бужанський
    Максим Бужанський
    член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду