Антирейдерська колегія Мін'юсту продовжить роботу: депутати внесли доопрацьований законопроект

1 травня у Верховній Раді з’явилася доопрацьована версія законопроекту 9156-д щодо продовження роботи Колегії Мінюсту, яка розглядає скарги на реєстраційні дії. Він має назву «щодо забезпечення непорушності майнових прав», авторами виступають члени Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов, Ігор Фріс та інші.

Як зазначив Ігор Фріс, проект стосується державної реєстрації нерухомості та бізнесу. Так, в листопаді 2022 року Конституційний Суд визнав неконституційною норму, якою в Мінюсту було право скасовувати рішення про державну реєстрацію і зобовʼязав внести зміни до закону. Адміністративний порядок оскарження (через Колегію Мінюсту), яка зазначає співавтор, мав зникнути 15 травня 2023 року. Втім, якщо закон буде ухвалено, Колегія залишиться з відповідними повноваженнями.

Однак сама конструкція зміниться з огляду на необхідність дотримання рішення КСУ. Колегія Мін'юсту розглядатиме питання у випадках, коли мали місце технічні чи процедурні порушення. Проте те, що стосуватиметься спору про право, залишиться в компетенції суду.

Так, проектом закону пропонується:

• уточнити, що державний реєстратор під час проведення перевірки поданих/отриманих документів повинен, зокрема, перевірити застосування санкцій відповідно до Закону «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
• передбачити закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, а також за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації прав Міністерством юстиції України;
• визначити окремою підставою для відмови у державній реєстрації встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
• визначити підстави для анулювання за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав і реєстраційної дії, вимоги до вмотивованості відповідного рішення про задоволення скарги, а також передбачити, що оскаржуване рішення/реєстраційна дія державного реєстратора анулюванню не підлягає у разі встановлення інших порушень, вчинених державним реєстратором під час проведення реєстраційних дій, що є формальними (несуттєвими) помилками, які не впливають на об’єктивність, достовірність та повноту відомостей у відповідному державному реєстрі, або ж у разі, якщо відновлення порушеного права скаржника можливо шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень про виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, чи про зобов’язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку або зобов’язання державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення;
• уточнити правові наслідки прийняття рішення про анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та визначити порядок відновлення прав та інтересів власників або інших правонабувачів, а також право останніх на відшкодування шкоди, завданої у разі неможливості їх відновлення;
• передбачити, що скарга у сфері державної реєстрації прав може бути подана також з метою забезпечення уповноваженими державними органами дотримання вимог Закону України «Про санкції»;
• уточнити положення про підписання скарги у сфері державної реєстрації, зазначивши про можливість її підписання як скаржником, так і його представником;
• визначити правові наслідки подання скарги, яка не підписана скаржником або уповноваженою ним особою, подання скарги в електронній формі без використання належних засобів електронної ідентифікації, а також подання скарги на рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України «Про санкції», без зазначення обставин, якими скаржник обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій. Запропоновано у таких випадках повертати скаргу скаржнику;
• виключити положення про присічний строк для подання скарги у сфері державної реєстрації;
• визначити правові наслідки закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав;
• доповнити підстави для залишення скарги без розгляду по суті випадками наявності інформації про рішення суду, що набрало законної сили, яким скасовано оскаржувані рішення, дії або бездіяльності, а також якщо розгляд скарги не належить до компетенції Міністерства юстиції України, його територіальних органів, оскільки оскаржуване рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року, тобто у період до надання Міністерству юстиції відповідних повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

«Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Одестеплокомуненерго» щодо конституційності окремого припису статті 37 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо непорушності права власності) від 16 листопада 2022 року № 9-р(ІІ)/2022 визнано таким, що є неконституційним припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-ІХ, а саме «скасування рішення державного реєстратора».

На виконання пункту 3 резолютивної частини зазначеного вище Рішення КСУ Верховній Раді України протягом 6 місяців з дня ухвалення цього Рішення необхідно привести нормативне регулювання, установлене пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-IV в редакції Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-ІХ, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Рішення КСУ стосувалося лише такого повноваження Міністерства юстиції України, застосованого за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації, як скасування рішення державного реєстратора.

Отже, нагальною потребою є удосконалення механізму правового забезпечення непорушності права власності та інших речових прав і встановлення такого правового регулювання відносин у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яке забезпечить захист прав та інтересів власників або інших правонабувачів з урахуванням того, що втручання держави у право мирного володіння майном має відповідати певним критеріям, а саме: воно має відповідати принципові законності й переслідувати правомірну (легітимну) мету за допомогою засобів, які є достатньо домірними (пропорційними) меті, яку мають досягти. Відповідного удосконалення потребують і норми, які врегульовують відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб, ФОП та громадських формувань», - вказують автори.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.