У Міграційній службі не змогли пояснити порядок зняття з реєстрації осіб за адресою житла, яке зруйновано

11:34, 3 липня 2023
У ДМС надали відповідь, з якої незрозуміло, чи може новий власник «виписати» осіб зі своєї власності за новим законом.
У Міграційній службі не змогли пояснити порядок зняття з реєстрації осіб за адресою житла, яке зруйновано
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Мін’юст та Мінцифри не змогли дати відповіді та переадресували до ДМС питання надання роз’яснення стосовно порядку зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) осіб у зв’язку із знищенням житла.

Нагадаємо, Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров широко підтримував ухвалення Верховною Радою 5 листопада 2021 року нового Закону «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні» (законопроект 5463). «Знищуємо штамп у паспорті та «папірчик» до ID-картки. Прописка стане суто декларативною», - розповідав він.

Разом з тим, на практиці реалізація цього закону стикнулася із проблемами, пояснити як вирішити які не може навіть профільний директор департаменту Мінцифри Мстислав Банік.

Так, одна з таких практичних проблем – це порядок зняття власником із зареєстрованого місця проживання осіб, які були зареєстровані за адресою знаходження будинку, який було знищено.

Наприклад, особа придбала земельну ділянку, на якій раніше знаходився будинок, і у ньому були «прописані» певні особи. Однак зняти їх з реєстрації новий власник не може. 

Відповідь Державної міграційної служби

У Державній міграційній службі України повідомили наступне (щоправда, прямої відповіді на запитання, як власник може скасувати реєстрацію «прописаних» за адресою зруйнованої будівлі людей, у ДМС так і не надали).

«Сьогодні відносини у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб на території України регулює Закон від 5 листопада 2021 року №1871- IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та постанова КМУ від 7 лютого 2022 року №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/ реєстрації місця проживання (перебування), визначає Порядок, затверджений постановою КМУ від 7 лютого 2022 року №265, який також встановлює форми необхідних для цього документів.

Згідно підпунктом 1 пункту 50 Порядку, зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5 до Порядку. У такому випадку подання документу, що підтверджує право власності на житло, Порядком не передбачено.

Крім того, підпунктом 5 пункту 50 Порядку встановлено, що зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.

Відповідно до положень пункту 61 Порядку, у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення), а також документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.

У разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла більше однієї особи до органу реєстрації подаються заява та документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору, окремо щодо кожної особи.

Слід зазначити, що положеннями статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положеннями частин першої та другої статті 319 Цивільного кодексу визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша та друга статті 321 ЦК України).

Також, частинами першою  та четвертою статті   182 ЦК  України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в реєстрації таких прав встановлюються законом.

З огляду на викладене, якщо право власності на житло не припинено в установленому законодавством порядку, у разі звернення до органу реєстрації власника житла або його представника з документами, визначеними Порядком, підстав для відмови у знятті з реєстрації місця проживання не вбачається», зазначили у ДМС.

Отже, відповіді на пряме питання у Міграційній службі так і не надали.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Андрій Задорожний
    Андрій Задорожний
    голова комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин
  • Євгеній Сидоров
    Євгеній Сидоров
    суддя Шевченківського районного суду міста Києва