Апеляційна палата ВАКС залишила під вартою екснардепа Скуратовського та не змінила розмір застави

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід народному депутату VIII скликання від Радикальної партії Олега Ляшка Сергію Скуратовському, якого підозрюють у незаконному заволодінні права вимоги банку на 128 мільйонів гривень. Відповідну ухвалу було постановлено за результатами засідання суду 7 липня.

«Апеляційні скарги прокурора та захисників залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін», - оголосив ухвалу головуючий суддя  Дмитро Михайленко.

Адвокати Скуратовського просили суд змінити йому запобіжний захід на непов’язаний з триманням під вартою та зменшити розмір застави до 805 тисяч гривень, наголошуючи, що «нинішній запобіжний захід є безальтернативним для Сергія Івановича».

Також, зокрема на думку захисників, з плином часом розслідування зменшуються ризики визначені законодавством.

«Реальних доказів того що Сергій Іванович(Скуратовський) ухилявся від розслідування немає», - зазначила, зокрема захисник Скуратовського

Зі свого боку прокурор попросив суд повернути розмір застави на рівень 32 мільйонів гривень, оскільки розслідування продовжується і «ризики посилюються». Він також відкинув тезу сторони захисту про те що у Скуратовського немає грошей на внесення застави, зазначивши, що ексдепутат отримував більш ніж значні доходи від низки юридичних осіб.

Таким чином Скуратовський залишається під вартою. Він може вийти з СІЗО за умови сплати застави у 16,1 мільйона гривень.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», 19 квітня ВАКС продовжив ще на 2 місяці тримання під вартою для екснардепа Сергія Скуратовського.

Наприкінці червня Вищий антикорсуд залишив Сергія Скуратовського під вартою, однак зменшив йому розмір застави до 16,1 мільйона гривень.

За версією слідства, у 2012 році на той момент депутат взяв 200 млн грн у кредит для будівництва житлового комплексу на околиці Києва.

У 2019 році нардеп, будучи фактичним власником низки юридичних осіб, здійснював забудову земельної ділянки на околиці Києва. Будівництво проводилося за кредитні кошти під заставу збудованого в майбутньому багатоквартирного житлового комплексу, земельних ділянок та низки особистих порук (в тому числі і самого народного обранця).

З метою уникнення іпотечних зобов’язань та отримання можливості продати збудовану житлову нерухомість народний депутат із залученням начальника відділення Головного слідчого управління СБУ (на теперішній час особа обіймає керівну посаду в Центральному апараті ДБР), керівника підрозділу АРМА, керівництва державного підприємства «Сетам», а також оцінювачів організував протиправне відчуження права вимоги банківської установи через відповідне Нацагентство та держпідприємство.

Особи використовували підроблені офіційні документи, надавали та отримували неправомірну вигоду. Завдяки чому врешті домоглися викупу вказаної нерухомості за заниженою вартістю на підконтрольну юридичну особу.

Висновками експертиз підтверджено, що реалізація цієї злочинної схеми заподіяла банківській установі шкоди понад 112 млн грн – саме така сума складає різницю між реальною вартістю та тою, яку сплатили зловмисники.

Дії осіб кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Автор: Ярослав Конощук

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.