Прокурори, звільнені в процесі атестації, продовжують стягувати мільйони гривень з держави, - у Раді знайшли вихід

Станом на середину червня 2023 року з рахунків органів прокуратури за рішеннями судів, які набрали законної сили, проте у подальшому були скасовані Верховним Судом, вже стягнуто понад 105 млн гривень. Проте повернути ці кошти неможливо, незважаючи на те, що касаційна інстанція скасувала попередні судові рішення про задоволення позовів. У Верховній Раді та в Офісі Генпрокурора вирішили зарадити цій ситуації і зареєстрували 24 липня законопроект 9524.

Так, 1 березня 2023 року Конституційний Суд визнав неконституційним пункт 6 Прикінцевих і перехідних положень закону про атестацію прокуратури, що стало підставою для звернень до суду колишніх прокурорів, яким раніше було відмовлено в задоволення позову, про поновлення на посаді та виплату коштів за час вимушеного прогулу, із заявами про перегляд судових рішень у зв’язку з виключними обставинами.

Крім цього, визнання неконституційною норми може призвести до ухвалення рішень на користь осіб у справах, які на цей час розглядаються судами першої інстанції (790 справ).

Рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню та набирає сили після його перегляду судом апеляційної інстанції.

Водночас, практика судових спорів, пов’язаних із застосуванням закону про атестацію прокуратури, засвідчила наявність значної кількості випадків, коли особи в рамках негайного виконання рішення суду поновлювалися на посадах, а у подальшому такі рішення судів скасовувалися.

Наявна також практика, коли особі після прийняття рішення судом апеляційної інстанції виплачені присуджені кошти, а потім таке рішення скасоване судом касаційної інстанції.

Станом на 12 червня 2023 року з рахунків органів прокуратури за рішеннями судів, які набрали законної сили, проте у подальшому були скасовані судом касаційної інстанції, вже стягнуто понад 105 млн гривень.

Поворот виконання у таких випадках застосувати неможливо, оскільки стаття 381 КАСУ передбачає виключні підстави його застосування у справах про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Наявний на сьогодні механізм зупинення виконання рішення суду унеможливлює розв’язання порушеної проблеми, оскільки зупинення виконання рішення є правом суду, при цьому умови та критерії зупинення законом не визначені.

Ураховуючи можливість перегляду рішень судів за виключними обставинами у зв’язку з рішенням КСУ, а також потенційну ймовірність задоволення позовів, з метою недопущення стягнення з органів прокуратури коштів, які у разі скасування рішення суду про стягнення не підлягатимуть поверненню, Офісом Генпрокурора було розроблено відповідний законопроект.

Депутати його доопрацювали і відповідно, пропонують встановити у КАСУ, що поворот виконання рішення про присудження виплати заробітної плати чи інших виплат у відносинах публічної служби, допускається у разі скасування зазначеного рішення.

Також пропонується у Кодексі законів про працю передбачити, що якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, крім випадків поновлення на роботі прокурорів, слідчих, поліцейських і працівників Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу прокурорів, слідчих, поліцейських і працівників Національної поліції, СБУ, ДБР, НАБУ, БЕБ чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства не може перевищувати суми його середнього заробітку за рік, яку він отримував.

Народні депутати передбачили також у законопроекті, що у разі затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки, крім випадків затримки виконання рішення про поновлення на роботі не з вини роботодавця у зв’язку із перешкоджанням працівником його виконання, обмежувальними заходами, введеними у зв’язку із оголошенням карантину, військовими діями або іншими обставинами непереборної сили.

Крім того, уточнено, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, працівник зобов’язаний повернути у повному обсязі стягнуті на його користь кошти заробітної плати та інші виплати протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду про скасування рішення щодо стягнення заробітної плати чи інших виплат, крім випадків, коли поворот виконання такого рішення не допускається.

При цьому поворот виконання допускається коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах; або коли виконання рішення по трудових спорах стосується сфери публічної служби.

З цих же підстав допускається стягнення з працівників сум, виплачених їм відповідно до раніше прийнятого рішення комісії по трудових спорах при повторному розгляді спору.

Спори, пов’язані з поворотом виконаних судових рішень, розглядаються у судовому порядку.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.