Релігійний мотив насильства потребує окремої перевірки: ЄСПЛ визнав порушення Україною при розслідуванні нападу на Свідків Єгови

Європейський суд з прав людини у справі Barsuk and Gyl v. Ukraine (заява № 31582/20, рішення від 9 липня 2026 року) розглянув питання про виконання державою позитивних зобов'язань щодо ефективного розслідування насильницького нападу, який, за твердженням заявниць, був зумовлений їхньою релігійною належністю та здійснювався під час реалізації ними свободи віросповідання.

Це рішення має важливе значення для практики розслідування злочинів на ґрунті ненависті. ЄСПЛ наголосив, що державні органи не можуть обмежуватися формальним кримінальним переслідуванням, якщо існують обґрунтовані ознаки дискримінаційного мотиву. За таких обставин вони зобов'язані вжити всіх розумних заходів для встановлення того, чи була релігійна ненависть причиною насильства.

Обставини справи

У березні 2016 року дві заявниці — Свідки Єгови — здійснювали традиційне проповідування від будинку до будинку та розповсюджували релігійну літературу. У цей час на них напав чоловік, який жорстоко побив обох жінок. Одна із заявниць отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, інша — легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я.

Заявниці від самого початку стверджували, що напад був пов'язаний саме з їхньою релігійною діяльністю. Вони повідомили, що нападник звертався до них як до Свідків Єгови, а після побиття розкидав їхню релігійну літературу. Потерпілі просили перекваліфікувати дії нападника як злочини, вчинені з мотивів релігійної нетерпимості, однак слідчі та прокурори відмовилися це зробити.

Національні суди засудили обвинуваченого лише за заподіяння тілесних ушкоджень. Водночас питання можливого релігійного мотиву фактично залишилося без належного дослідження. Після скасування першого вироку справа тривалий час повторно розглядалася судами, а згодом була закрита у зв'язку із закінченням строків давності.

Позиція ЄСПЛ

ЄСПЛ зазначив, що під час розслідування насильницьких інцидентів, щодо яких існує обґрунтована інформація про можливий мотив ненависті, державні органи мають додатковий обов'язок вжити всіх розумних заходів для встановлення будь-якого релігійного мотиву та з'ясувати, чи могла релігійна ненависть або упередження відігравати роль у відповідних подіях. Суд визнав, що доведення такого мотиву на практиці може бути складним, однак держава повинна зробити все розумно можливе за конкретних обставин справи.

Суд наголосив, що хоча кримінальне провадження було відкрито оперативно, його подальше затягування призвело до спливу строків давності та закриття справи.

Ефективний захист від жорстокого поводження не може бути забезпечений, якщо кримінальне переслідування припиняється через закінчення строків давності внаслідок недоліків у діях самих державних органів.

ЄСПЛ зазначив, що оперативна реакція органів влади на заяви про жорстоке поводження є необхідною для підтримання суспільної довіри до принципу верховенства права та недопущення враження про толерування незаконного насильства державою.

Суд звернув увагу, що заявниці послідовно стверджували про релігійний мотив нападу, а інші Свідки Єгови повідомляли про аналогічні прояви ворожості з боку нападника в минулому.

Попри це, органи влади не пояснили, чому відмовилися застосовувати положення кримінального законодавства, які передбачають відповідальність за насильство, вчинене з мотивів релігійної нетерпимості, обмежившись лише загальним твердженням про відсутність достатніх доказів такого мотиву.

ЄСПЛ наголосив, що матеріали справи не свідчать про будь-які цілеспрямовані спроби органів влади встановити справжній мотив нападу. Натомість вони лише повторювали стандартну юридичну формулу про «раптове виникнення неприязних відносин».

Навіть якщо національні органи були готові прийняти пояснення обвинуваченого про те, що він сприйняв заявниць як шахрайок, вони не зазначили цього прямо та не пояснили, чому віддали перевагу саме цій версії перед детальними й послідовними поясненнями потерпілих. Крім того, матеріали справи містили відомості про спроби обвинуваченого схилити свідків до підтвердження його версії подій.

Суд наголосив, що після того, як заявниці навели обґрунтовані доводи про існування мотиву релігійної ненависті, загальна характеристика мотивів обвинуваченого шляхом простого повторення формули про «раптове виникнення неприязних відносин» була неприйнятною. ЄСПЛ підкреслив, що злочини на ґрунті ненависті можуть мати змішані мотиви, тому органи влади повинні були перевірити і таку можливість, чого зроблено не було.

Окремо Суд зазначив, що діяльність із поширення вчення та літератури Свідків Єгови є формою реалізації свободи віросповідання, гарантованої статтею 9 Конвенції.

За обставин цієї справи держава була зобов'язана забезпечити ефективне застосування механізмів кримінального права шляхом оперативного та результативного розслідування, здатного встановити можливий мотив ненависті.

Однак такого розслідування проведено не було. Органи влади не забезпечили ефективного розслідування скарги заявниць про те, що напад стався саме під час здійснення ними релігійної практики, був мотивований ворожістю до неї та мав на меті насильницьким способом перешкодити її здійсненню.

Порушення Конвенції

ЄСПЛ встановив порушення статті 3 Конвенції у поєднанні зі статтею 14 через неефективне розслідування насильницького нападу та невстановлення можливого релігійного мотиву злочину. Крім того, Суд встановив порушення статті 9 Конвенції у поєднанні зі статтею 14, оскільки держава не виконала позитивного обов'язку забезпечити ефективне розслідування насильства, яке могло бути спрямоване на перешкоджання реалізації заявницями свободи віросповідання.

Отже, ЄСПЛ одноголосно визнав, що Україна порушила статті 3 і 9 Конвенції у поєднанні зі статтею 14.

Суд підкреслив, що за наявності обґрунтованих ознак злочину на ґрунті релігійної ненависті державні органи повинні активно встановлювати можливий дискримінаційний мотив, а не обмежуватися формальним описом обставин події. Саме ефективне та своєчасне розслідування є необхідною умовою реального захисту свободи віросповідання та протидії злочинам, мотивованим упередженням.

Додатково читайте, як  ЄСПЛ став на бік Свідків Єгови, визнавши, що заборона відвідувати домівки для релігійних бесід порушила статтю 9 Конвенції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.