Прокурор відсудив понад 2,37 млн грн: Верховний Суд визначив правила компенсації за неконституційний акт
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду частково задовольнив касаційну скаргу колишнього прокурора, який вимагав від держави відшкодувати матеріальну шкоду, завдану застосуванням положення Бюджетного кодексу України, що у 2020 році було визнано неконституційним.
Суд постановив стягнути на користь позивача 2 373 042,69 грн матеріальної шкоди, заподіяної неконституційним актом.
Обставини справи
Позивач працював в органах прокуратури з 2011 року. Починаючи з 15 липня 2015 року його заробітну плату нараховували відповідно до постанови Кабінету Міністрів №505, а не за правилами статті 81 Закону «Про прокуратуру», яка визначала розміри посадових окладів прокурорів.
Такий порядок був запроваджений пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, який передбачав, що норми статті 81 Закону «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів, виходячи з наявних фінансових ресурсів.
26 березня 2020 року Конституційний Суд визнав це положення неконституційним. Суд дійшов висновку, що питання матеріального забезпечення прокурорів, як однієї з гарантій їхньої незалежності, повинні визначатися законом, а не урядом.
Після цього колишній прокурор звернувся до суду. Він просив стягнути понад 3,15 млн грн матеріальної шкоди, вважаючи, що саме таку суму недоотримав через застосування неконституційної норми.
Суди першої та апеляційної інстанцій двічі відмовляли у задоволенні позову. Верховний Суд уже скасовував їхні рішення та направляв справу на новий розгляд, звернувши увагу, що предметом спору є саме відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної державою внаслідок дії неконституційного акта, а не перерахунок заробітної плати.
Що зазначив Верховний Суд
Під час розгляду справи 420/9554/20 Верховний Суд врахував правову позицію об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 24 лютого 2026 року у справі №160/6949/20.
Суд зазначив, що визнання закону неконституційним означає, що він суперечив Конституції України з моменту свого ухвалення, хоча чинність втрачає лише з дня ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду. Тому шкода може бути заподіяна саме в період дії такого акта, тобто ще до його офіційного визнання неконституційним.
Верховний Суд також наголосив, що відсутність спеціального закону, який мав би визначати порядок відшкодування шкоди, передбачений частиною третьою статті 152 Конституції України, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову. Конституція є актом прямої дії, а негативні наслідки неприйняття такого закону не можуть покладатися на особу, права якої були порушені.
Суд підкреслив, що належне матеріальне забезпечення прокурорів є однією із законодавчих гарантій їхньої незалежності. Тому застосування неконституційної норми, яка звузила цю гарантію, може бути підставою для виникнення права на відшкодування матеріальної шкоди як у діючих, так і у колишніх прокурорів. Водночас таке право не виникає автоматично — позивач повинен довести факт заподіяння шкоди та її розмір.
Верховний Суд фактично підтвердив, що прокурори, заробітна плата яких у період дії неконституційного положення Бюджетного кодексу нараховувалася не за статтею 81 Закону «Про прокуратуру», можуть звертатися до суду з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди.
Чому позов задовольнили лише частково
Верховний Суд погодився з висновками експертизи про те, що існує різниця між фактично виплаченою позивачу заробітною платою та сумою, яка мала бути нарахована відповідно до статті 81 Закону «Про прокуратуру».
Разом із тим Суд дійшов висновку, що відшкодуванню підлягає не весь заявлений період.
Після набрання чинності 25 вересня 2019 року Законом №113-ІХ про реформу органів прокуратури законодавче регулювання оплати праці прокурорів змінилося. Для прокурорів, які не завершили атестацію, закон прямо передбачив застосування постанови Кабінету Міністрів №505. Ці положення є чинними та неконституційними не визнавалися. Саме тому період після набрання чинності Законом №113-ІХ не може охоплюватися шкодою, заподіяною неконституційним положенням пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.
Окремо Верховний Суд зазначив, що позивача було звільнено з органів прокуратури 30 квітня 2020 року, тому вимоги щодо відшкодування після цієї дати також є безпідставними.
У результаті Суд визначив, що матеріальна шкода, заподіяна застосуванням неконституційної норми, підлягає відшкодуванню лише за період із 15 липня 2015 року по 25 вересня 2019 року.
За цей період розмір шкоди становить 2 373 042,69 грн, які Верховний Суд постановив стягнути з Держави Україна за рахунок бюджетних асигнувань Одеської обласної прокуратури.
В іншій частині позовних вимог Суд відмовив.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
