Пенсійний фонд намагався оскаржити виробничий характер смерті лікаря від COVID-19: що вирішив Верховний Суд
Касаційний цивільний суд розглянув справу № 308/1000/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Комунального некомерційного підприємства та вдови померлого лікаря про визнання незаконними наказу про створення комісії з розслідування та акта розслідування, яким смерть медика від COVID-19 була визнана пов'язаною з виробництвом
Обставини справи
Підставою для звернення до суду стало те, що у грудні 2023 року комісія, яка створена директором КНП, за результатами розслідування визнала смерть лікаря-хірурга стоматолога внаслідок інфікування COVID-19 такою, що пов’язана з виробництвом, та оформила відповідний акт за формою Н-1/П.
ПФУ в Закарпатській області не погодився з такими висновками та звернувся до суду. Позивач просив визнати незаконними наказ про створення комісії та складений нею акт розслідування.
Свої вимоги Пенсійний фонд обґрунтовував тим, що до складу комісії увійшли двоє осіб, які брали участь у попередньому розслідуванні цього випадку, що, на його думку, суперечило вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві. Крім того, позивач вказував, що висновок комісії про виробничий характер інфікування є необґрунтованим, оскільки в самому акті зазначалося, що зараження могло статися як під час виконання професійних обов’язків, так і в побуті. На думку ПФУ, такі обставини свідчили про те, що висновок комісії ґрунтується на припущеннях.
Ужгородський міськрайонний суд дійшов висновку, що наказ про утворення комісії та акт за формою Н-1/П відповідають вимогам Порядку № 337, тому підстав для їх скасування немає.
Закарпатський апеляційний суд залишив це рішення без змін.
Що встановив Верховний Суд
Верховний Суд зазначив, що законодавство покладає на роботодавця обов’язок організувати розслідування нещасних випадків і професійних захворювань, а порядок такого розслідування визначений постановою Кабінету Міністрів України № 337.
Колегія суддів звернула увагу, що для випадків смерті медичних працівників внаслідок інфікування COVID-19 під час виконання професійних обов’язків Порядком № 337 передбачена окрема процедура. Таке розслідування проводить комісія, утворена керівником закладу охорони здоров’я, в якому працював медичний працівник. Саме ця комісія встановлює обставини смерті та приймає рішення про те, чи пов’язане гостре професійне захворювання із виробництвом.
Верховний Суд наголосив, що до виключної компетенції комісії належить вирішення питання про пов’язаність нещасного випадку або професійного захворювання з виробництвом. Суд, своєю чергою, не уповноважений самостійно встановлювати або вважати доведеним такий факт. Під час судового розгляду перевіряються лише наявність чи відсутність порушень під час створення комісії, проведення розслідування та складання акта, а також обґрунтованість висновків комісії.
Також суд врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21, згідно з яким суд не може сам встановлювати факт пов’язаності нещасного випадку з виробництвом.
Оскільки суди не встановили порушень під час видання наказу про створення комісії та складання акта за формою Н-1/П, а доводи касаційної скарги фактично зводилися до переоцінки доказів, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















