Російськомовну музику хочуть остаточно прибрати з публічного простору: штрафи сягатимуть 25 500 гривень
Українське мовне законодавство може зазнати одного з наймасштабніших оновлень за останні роки. Пропонується змінити правила використання державної мови одразу в низці сфер — від роботи органів влади, освіти та культури до виборчого процесу, діяльності громадських об'єднань, дитячих таборів і продажу програмного забезпечення.
Крім того, пропонують встановити нові вимоги щодо володіння українською мовою для окремих категорій посадовців, посилення відповідальності за порушення мовного законодавства та низку обмежень щодо використання мови держави-агресора.
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної». Документом пропонується внести зміни до 22 законів України, щоб посилити механізми захисту державної мови, усунути прогалини у чинному законодавстві та узгодити окремі норми із Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Його підготовлено на виконання постанови Верховної Ради від 15 січня 2026 року «Про заходи щодо підтримки та зміцнення української мови як державної», якою профільному парламентському комітету було доручено розробити відповідні законодавчі зміни.
За результатами аналізу майже семирічної практики застосування мовного законодавства було визначено низку норм, які потребують уточнення або доповнення.
Розширення кола осіб, які зобов'язані володіти українською мовою
Однією з ключових новацій є розширення переліку осіб, які повинні володіти державною мовою та використовувати її під час виконання службових або професійних обов'язків.
Зокрема, такі вимоги пропонується прямо поширити на:
- народних депутатів України;
- керівників державних наукових установ;
- керівників державних закладів культури;
- приватних виконавців;
- арбітражних керуючих;
- аудиторів;
- окремі інші категорії осіб, діяльність яких пов'язана із виконанням публічно значущих функцій.
Крім того, законопроєкт 15412 уточнює порядок підтвердження рівня володіння державною мовою окремими категоріями осіб відповідно до чинного законодавства.
Нові вимоги до роботи органів влади та офіційних документів
Документ пропонує закріпити, що офіційні документи, рішення, листування, інформаційні матеріали та інші тексти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій повинні відповідати стандартам державної мови.
Також уточнюється, що право людини користуватися українською мовою поширюється не лише на період виконання трудових обов'язків, а й на етап працевлаштування. Тобто громадяни матимуть право використовувати державну мову вже під час прийняття на роботу.
Нові правила для програмного забезпечення та інформації для споживачів
Окремий блок змін стосується комп'ютерних програм.
Передбачається, що якщо програмне забезпечення реалізується в Україні без україномовного користувацького інтерфейсу, продавець буде зобов'язаний повідомити про це покупця ще до укладення договору купівлі.
Крім того, законопроєкт пропонує встановити єдині вимоги до оформлення інформації для загального ознайомлення. Зокрема, текст іншими мовами не може бути виконаний більшим шрифтом або візуально домінувати над текстом українською мовою.
Україномовне середовище у дитячих таборах
Документ пропонує вперше врегулювати питання використання державної мови у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
Для цього Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» пропонується доповнити новою статтею «Державна мова у сфері оздоровлення та відпочинку дітей».
Одночасно вносяться зміни до Закону «Про оздоровлення та відпочинок дітей». Ними передбачено, що мовний режим у дитячих закладах визначатиметься саме мовним законом, а працівники таких закладів повинні забезпечувати дітям українськомовне середовище та дотримуватися вимог законодавства щодо застосування державної мови.
Право використовувати українську мову на будь-яких заходах
Законопроєкт також гарантує право кожної особи використовувати державну мову під час участі у заходах політичних партій, громадських об'єднань та інших юридичних осіб.
Пропонується прямо передбачити, що жоден учасник такого заходу не може бути позбавлений права виступати або спілкуватися українською мовою.
Нові правила під час виборів і референдумів
Документом пропонується внести зміни до Виборчого кодексу України.
Зокрема, передбачено, що члени виборчих комісій повинні володіти державною мовою та використовувати її під час здійснення своїх повноважень.
Також уточнюються положення щодо підтвердження кандидатами рівня володіння державною мовою.
Аналогічні зміни пропонується внести і до Закону «Про всеукраїнський референдум».
Які повноваження отримають органи місцевого самоврядування
Законопроєктом пропонується доповнити Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» положеннями, які розширюють повноваження органів місцевого самоврядування у мовній сфері.
Зокрема, місцеві ради зможуть:
- створювати умови для розвитку та функціонування української мови;
- сприяти популяризації державної мови;
- забезпечувати поширення знань про українську мову як важливу складову української та європейської культурної спадщини.
Одночасно змінами до Закону «Про місцеві державні адміністрації» уточнюються їхні повноваження щодо забезпечення розвитку державної мови, а також мов корінних народів і національних меншин України відповідно до Конституції та законів України.
Пропонують суттєво посилити відповідальність за порушення мовного законодавства
Однією з найбільш резонансних новацій законопроєкту є зміна підходу до відповідальності за порушення законодавства про державну мову.
Пропонується викласти у новій редакції статтю 57 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регулює порядок застосування заходів реагування Уповноваженим із захисту державної мови.
Якщо порушення вимог щодо обов'язкового застосування державної мови буде встановлено вперше, Уповноважений зможе:
- оголосити попередження;
- або накласти штраф у розмірі від 400 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Станом на 2026 рік це становить від 6 800 до 17 000 грн.
За повторне порушення протягом року після застосування стягнення пропонується встановити штраф від 1200 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2026 рік становить від 20 400 до 25 500 грн.
Які ще зміни містить законопроєкт
Документ також передбачає низку змін до інших законів України.
Так, пропонується встановити, що у позашкільній освіті під час освітнього процесу не допускається використання державної (офіційної) мови держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресором або державою-окупантом. Аналогічне правило пропонується поширити і на приватні заклади загальної середньої освіти.
Крім того, змінами до Закону «Про громадські об'єднання» пропонується заборонити використання у назвах громадських об'єднань поряд з українською мовою державної (офіційної) мови держави-агресора або держави-окупанта.
Також законопроєктом передбачено зміни до законодавства у сфері культури. Зокрема, пропонується заборонити публічне виконання, показ і демонстрування творів, виконаних державною (офіційною) мовою держави-агресора, а також відповідних фонограм, відеограм і музичних кліпів.
Окремими положеннями документа уточнюються завдання дипломатичної служби. Передбачається, що вона має сприяти розвитку, популяризації та поширенню української мови за кордоном як одного з елементів культурної дипломатії України.
Навіщо пропонують ухвалити закон
Головною метою законопроєкту є підвищення ефективності функціонування української мови як державної, усунення прогалин у чинному законодавстві та приведення окремих законів у відповідність до Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Документ також покликаний забезпечити належну реалізацію постанови Верховної Ради від 15 січня 2026 року щодо підтримки та зміцнення української мови.
Реалізація проєкту не потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України. Водночас очікується, що ухвалення документа сприятиме зміцненню позицій української мови у суспільному житті, підвищенню рівня захисту мовних прав громадян, а також удосконаленню механізмів реалізації мовної політики держави.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















