Антикорупційний комітет Ради знайшов корупційні ризики у законопроекті про створення Служби дисциплінарних інспекторів

8 серпня Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики розглянув і знайшов корупційні ризики у законопроекті про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів щодо зміни статусу та порядку формування Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя 9483-2. Однак при цьому Комітет не вбачає ризиків у фінансуванні та відборі працівників державного органу за участі іноземних організацій.

Нагадаємо, що йдеться про спеціальний орган, який буде займатися попередньою фільтрацією скарг від громадян та бізнесу на суддів – Службу дисциплінарних інспекторів. Його мали створити ще за законом 2021 року, однак не вдалося. За цей час у Вищій раді правосуддя накопичилося біля 10 тисяч скарг.

Тож зараз депутати пропонують знов повернути – хоч і тимчасово – функцію з розгляду скарг Вищій раді правосуддя в рамках законопроекту 9261 (який вже рекомендовано до прийняття в цілому як закону). І паралельно з цим, шляхом окремо запустити створення Служби, згодом передавши їй функцію з вивчення скарг.

При цьому у законопроекті 9483-2 дисциплінарних інспекторів пропонується відбирати конкурсною комісією, в якій вирішальний голос буде у представників міжнародних партнерів, а не формувати власними силами.

Така складна конструкція була обрана за наполяганням міжнародних партнерів, бо віддавати формування Служби самій ВРП чи іншим органам, які складаються виключно з громадян України, вони вважають недоцільним.

Під час розгляду законопроекту 9483-2 серед членів Комітету відбулася певна дискусія стосовно того, чи варто знов передавати весь процес формування органу фактично у руки міжнародників.

Нагадаємо, що вирішальний голос представники міжнародних партнерів мають у Етичній раді, яка перевіряла чинних та відбирала нових членів ВРП на доброчесність, у Конкурсній комісії, яка відбирала членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у Дорадчій групі експертів, яка фільтруватиме кандидатів до Конституційного Суду України тощо.

У депутата-члена Комітету Анатолія Бурміча в зв’язку з цим виникло питання – чи відповідає таке постійне делегування функцій Конституції України?

«Ми всі знаємо, що джерелом влади в Україні є український народ. Але фактично законопроектом пропонується зробити так, що формують нашу судову гілку влади іноземні представники і компанії, що суперечить Конституції. Це перше.

Друге, у законі пропонується залучати технічну допомогу цих організацій. Але згідно чинного законодавства всі державні органи фінансуються з державного бюджету.

І третє, при визначенні кандидатів до Служби містяться оціночні поняття – сумлінний працівник, бездоганна робота. Це теж корупційні ризик, бо цим можна зловживати», зазначив Бурміч.

На це голова Комітету Анастасія Радіна відповіла, що теж спочатку думала «щодо можливості говорити про корупційні ризики стосовно тих норм, де йдеться про оцінку кандидатів за суб’єктивними чинниками». «Але конкурс і полягає в оцінці кандидатів за суб’єктивними чинниками – репутація, професіоналізм. Основне це формування конкурсною комісією, яка буде захищена від сторонніх впливів», - вважає вона.

«А стосовно перших двох зауважень – то насправді фінансуються і органи державної влади за рахунок проектів міжнародної технічної допомоги, і у нас є багато прикладів конкурсних комісій, до яких залучені представники, делеговані міжнародними партнерами.

Тому давайте не починати цю дискусію знов. Це робиться відповідно до законів, які ми з вами ухвалюємо», - підкреслила Радіна.

В свою чергу, народний депутат Володимир Кабаченко зауважив, що відповідно до вимог ст. 2 Закону про джерела фінансування органів державної влади – органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування.

Разом з тим, законопроектом 9483-2, як раніше писала «Судово-юридична газета», пропонується фінансувати роботу секретаріату Вищої ради правосуддя за рахунок грошей іноземних держав. Враховуючи те, що за цим законопроектом Служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, яка розглядатиме скарги на суддів, є самостійним структурним підрозділом у складі секретаріату ВРП, то і її фінансування можуть забезпечувати грошима іноземних урядів.

Також Володимир Кабаченко запропонував колегам розглянути питання, чому вирішальний голос у конкурсній комісії надається саме представникам від іноземних організацій.

«Чомусь передбачається забезпечення вирішального голосу у конкурсній комісії від міжнародних організацій. Тобто, з однієї сторони ми говоримо про те, що комісія складається «3 на 3». Але коли ми говоримо про прийняття рішень, і чий голос має більше ваги, то в цьому законопроекті вирішальна роль надається представникам міжнародних організацій», - зауважив він.

Також, на його думку, в цьому законопроекті конфліктний момент полягає у тому, що надані широкі повноваження дисциплінарним інспекторам, зокрема визначати свідків та збирати матеріали у дисциплінарній справі без відповідного доручення члена ВРП. «Ці повноваження свідчитимуть про окремий статус дисциплінарного інспектора, що неправильно з точки зору запобігання конфлікту інтересів», додав він.

Втім, інші члени Комітету та його голова вирішили не продовжувати дану дискусію та проголосувати той проект рішення, який був у них «на руках».

«Давайте так – ми проведемо голосування за тим проектом рішення, який у нас є. В іншому випадку, мені складно буде сформувати проект іншого рішення з голосу», зазначила Анастасія Радіна.

Таким чином, Комітет проголосував за висновок, за яким законопроект 9483-2 визнано таким, що не відповідає антикорупційному законодавству і містить корупційні ризики в окремих нормах.

«А саме, тут пропонується встановити дуже короткий строк притягнення суддів до відповідальності, що може мати наслідком фактично уникнення суддями дисциплінарної відповідальності. Тут говориться про максимальну тривалість дисциплінарного провадження в один рік. Після спливу цього строку відповідно притягнення до дисциплінарної відповідальності є неможливим. Це мало б дисциплінувати Вищу раду правосуддя. Але якщо Вища рада правосуддя не дисциплінується, відповідно, сплив цього строку означатиме уникнення суддями відповідальності.

Друга норма, в якій вбачаються корупційні ризики, це створення конфлікту інтересів. Фактично ВРП має залучатися до добору дисциплінарних інспекторів на двох етапах, оскільки передбачено, що ВРП може бути і членом конкурсної комісії, яка проводить конкурс для визначення кандидатів до Служби, так і передбачено, що ВРП, власне, призначає на посаду та відмовляє у призначенні на посади відібраним конкурсною комісією кандидатам на посади дисциплінарних інспекторів. Це конфлікт інтересів та дублювання повноважень.

Також тут йдеться про неузгодженість положень. Передбачаються зміни до ч. 9 ст. 150 закону про судоустрій і статус суддів, де визначаються посадові оклади дисциплінарних інспекторів і це не узгоджується з ч. 5, де визначено, що посадові оклади визначаються Кабміном», - пояснила Анастасія Радіна.

Нагадаємо, що відповідно до проекту 9483-2 посадовий оклад керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня. Тобто, більше 107 тисяч грн.

Посадовий оклад заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів встановлюється у розмірі 35 ПМ, тобто, близько 94 тисяч грн.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.