Перехід на нові підходи оплати праці держслужбовців покращить ситуацію в апаратах судів, – Олександр Корнієнко

Серед завдань України в рамках подальшої євроінтеграції – робота над підвищенням якості актів парламенту та Уряду та інституційною спроможністю, у тому числі, судової системи. А її спроможність долати виклики також залежить і від працівників апаратів судів, які організаційно сприяють здійсненню правосуддя. Про це розповів перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко 13 вересня під час презентації дослідження «Вплив судового втручання: роль судів загальної юрисдикції у перебігу реформ в Україні».

«Третій момент – це безпосередньо судова система. Я тут багато не буду говорити, бо знов напишуть у «Судово-юридичній газеті», що я когось до чогось спонукаю чи тисну. Але зазначу, що судову реформу проводили вже не один раз – і попередня влада, і наша, і кінця краю цьому не видно. На деяких етапах це впирається у позицію самої суддівської системи, давайте будемо чесними. Тому що членів Вищої ради правосуддя Верховна Рада проголосувала, як тільки Єврокомісія сказала це зробити. А судді їх обирали бозна скільки і тягнули з цим.

Суспільство точно чекає на підвищення якості судової системи. А вона полягає і в людях – це й система відборів, міжнародні експерти – ми достатньо в цьому напрямку зробили, щоб це запрацювало, і в інституційній спроможності.

Коли ми говоримо про нормальну систему судочинства, ми маємо переглянути системний підхід до оплати праці, і до набору людей до апаратів судів. Тому що люди, які проводять експертизу, аналізують інформацію, роблять підготовку її для суддів у процесі здійснення правосуддя, - їх робота має, по-перше, нормально оплачуватися. По-друге, ці кадри мають бути якісні. Це теж велике питання.

Ми говоримо зараз, щоб система оплати праці на держслужбі скрізь була вирівняна, була система грейдів. Можливо, з нового року буде перехід на нову систему. І в рамках цього в ДСАУ буде краща оплата праці, яка дозволить залучати кращих спеціалістів», - зазначив Олександр Корнієнко.

Дійсно, 28 липня 2023 року Верховна Рада прийняла за основу законопроект 8222, який передбачає зміну підходів до оплати праці чиновників. Разом з тим, слід зауважити, що, як раніше писала «Судово-юридична газета», у прийнятому 6 вересня в другому читанні законопроекті 9483-2 встановили, що особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом «Про судоустрій і статус суддів». Відповідні зміни внесли до статті 50 Закону «Про державну службу», доповнивши її частиною 8. Чи означатиме це, що нові підходи до оплати праці будуть застосовуватися до всіх держслужбовців, окрім тих, що працюють у судах – поки невідомо.

Олександр Корнієнко зауважив, що судді також мають постійно підвищувати свій рівень.

«Ті, хто продукує реформи, зокрема ми, маємо застосовувати більш відповідальні, більш системні підходи. Якщо приймаються політичні рішення, то приймати їх з урахуванням всіх можливих ризиків», - додав він.

Також за його словами, важливим виміром якості реформ є виконання рішень Європейського суду з прав людини. «Україна, мабуть, найгірше виконує рішення ЄСПЛ. Втім, дух євроінтеграції все ж таки передбачає, що права людини тут поважають і рішення ЄСПЛ тут виконують», - підкреслив перший віце-спікер.

Нагадаємо, що під час цієї дискусії Олександр Корнієнко також розповів, що часто право індивідуальної законодавчої ініціативи депутатами використовується або у комунікаційно-рекламних цілях, або для блокування реформ, і не у всіх країнах Європи є законодавча ініціатива окремих народних депутатів.

Щодо питання інституційної спроможності Верховної Ради він також зауважив необхідність подальшого реформування апарату, розвитку Дослідницької служби, переструктурування підходів до роботи Головного науково-експертного управління і Головного юридичного управління

Нижче наводимо повну версію дискусії.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.