Вища рада правосуддя узагальнила свою дисциплінарну практику за 2017-2021 роки: оприлюднено звіт

18:45, 12 лютого 2024
У ВРП повідомили, на що потрібно звертати увагу під час дисциплінарних проваджень щодо суддів.
Вища рада правосуддя узагальнила свою дисциплінарну практику за 2017-2021 роки: оприлюднено звіт
Джерело фото: ВРП
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Вища рада правосуддя оприлюднила узагальнення щодо практики розгляду Вищою радою правосуддя та її дисциплінарними палатами дисциплінарних справ щодо суддів.  

Як зазначено в узагальненні ВРП, під час дослідження було встановлено, що практика Ради правосуддя та її дисциплінарних палат у 2017-2021 роках була здебільшого однорідною.

Так, за результатами розгляду дисциплінарних справ у період 2017–2021 років дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя ухвалено 606 рішень про притягнення 649 суддів до дисциплінарної відповідальності:

у 2017 році — 91 рішення стосовно 96 суддів;

у 2018 році — 170 рішень стосовно 175 суддів;

у 2019 році — 150 рішень стосовно 163 суддів;

у 2020 році — 129 рішень стосовно 141 судді;

у 2021 році — 66 рішень стосовно 74 суддів.

Також, у 2017–2021 роках дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя ухвалено ще 672 рішення про відмову у притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності та про закриття дисциплінарних справ.

Водночас, Робоча група ВРП з питань узагальнення дисциплінарної практики, серед іншого, звернула увагу на наступне:

1) Під час відкриття дисциплінарних справ необхідно чітко вказувати наобставини, які дають підстави попередньо кваліфікувати дії судді за конкретною нормою частини першої статті 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів» (підстави дисциплінарної відповідальності судді).

2) Під час визначення кваліфікації (попередньої кваліфікації) пріоритетним євикористання спеціальної норми частини першої статті 106 Закону, тобто тієї норми, яка максимально точно описує ознаки дисциплінарного проступку. При цьому варто уникати кваліфікації (попередньої кваліфікації) за складом проступку, який є більш широким за своїм змістом та поглинає склад, передбачений спеціальною нормою.

3) При визначенні наявності вдіях судді вини як елемента складу дисциплінарного проступку необхідно виходити з того, що наявність вини є обов’язковим елементом складу дисциплінарного проступку. У випадках, коли відповідно до норми закону форма вини та/або настання негативних наслідків чітко визначені, дисциплінарний орган повинен їх встановити і відобразити в рішенні. Оцінка форми та ступеня вини судді є обов’язковим етапом кваліфікації його діяння, від якого залежить зміст рішення дисциплінарного органу — як щодо притягнення або відмови в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, так і щодо вибору виду дисциплінарного стягнення;

4) Під час обрання виду дисциплінарного стягнення дисциплінарній палаті (ДП) необхідно чітко зазначати встановлені пом’якшуючі та/або обтяжуючі обставини. При цьому слід враховувати, щона сьогодні дисциплінарний орган обмежений нормами частин третьої та четвертої статті 109 Закону щодо вибору виду дисциплінарного стягнення, однак у практиці ДП були випадки відступлення від зазначеної правової норми. ДП, обґрунтовуючи в рішенні відмову від застосування видів дисциплінарних стягнень, які передбачені законом за вчинення конкретного проступку, вказала на можливість виникнення значних труднощів при їх практичній реалізації, а також відсутність підстав для застосування стягнення, яке є більш суворим та яке з урахуванням обставин не могло вважатися таким, що застосоване з легітимною метою і буде пропорційним;

5) Необхідно уникати оціночних формулювань, невизначених складом певного дисциплінарного проступку, оскільки це не сприяє однорідності дисциплінарної практики та викривляє визначені законом варіанти можливої кваліфікації дій судді;

6) Потрібно уникати подвійної кваліфікації однієї ітієї самої дії судді за відсутностдля цього чітких підстав. Істотне порушення норм процесуального права, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (підпункт «а»), навіть у випадку настання негативних наслідків здебільшого не потребує додаткової кваліфікації за пунктом 4;

З повним текстом Звіту і аналізом дисциплінарної практики ВРП у 2017-2021 роках, можна ознайомитися нижче:

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Головне про суд