НАЗК складатиме протоколи щодо порушення правил доброчесного лобіювання – кого вважатимуть за лобістів

Верховна Рада 21 березня ухвалила в цілому як закон законопроект 10373 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання. Нагадаємо, що даний законопроект визначений Кабміном як пріоритетний та євроінтеграційний.

Закон про відповідальність для лобістів набере чинності з дня введення в дію Закону №3606-IX про доброчесне лобіювання (законопроект 10337). В свою чергу, Закон про доброчесне лобіювання вводиться в дію через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року.

Нагадаємо, що відповідно до закону про доброчесне лобіювання не є лобіюванням відповідно до цього Закону діяльність, що не містить всіх ознак лобіювання, зокрема:

• представництво зовнішньополітичних інтересів органами дипломатичної служби;
• діяльність суб’єктів у сфері медіа та електронних комунікацій;
• діяльність політичних партій та місцевих організацій політичних партій, діяльність кандидатів на виборні посади на виборах Президента, народних депутатів України та місцевих виборах, пов’язана з їхньою участю у виборчому процесі відповідних виборів;
• діяльність асоціацій органів місцевого самоврядування;
• діяльність, пов’язана із залученням, використанням, моніторингом надання та використання міжнародної технічної допомоги, реалізацією проектів та програм міжнародної технічної допомоги;
• діяльність громадських об’єднань, інших неприбуткових підприємств, установ та організацій, що спрямована на вплив (спробу впливу) на суб’єктів владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, наділені владними повноваженнями, їх посадових осіб) з метою прийняття або утримання від прийняття такими суб’єктами рішень, що віднесені до їхніх повноважень, крім випадків, якщо така діяльність стосується комерційних інтересів;
• особисте (від свого імені) представництво фізичною, юридичною особою своїх інтересів у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, крім випадків, якщо таке представництво здійснюється суб’єктом лобіювання та/або здійснюється у власних комерційних інтересах такої особи;
• незалежна професійна діяльність адвокатів щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;
• вплив (спроба впливу) на суб’єктів владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, наділених владними повноваженнями, їх посадових осіб) з метою прийняття або утримання від прийняття такими суб’єктами правових актів, що не містять норм права;
• реалізація права на мирні зібрання, а також прав, передбачених законами пПро звернення громадян, про доступ до публічної інформації, іншими законами, що встановлюють особливий порядок взаємодії особи з суб’єктами правотворчої діяльності та/або правотворчої ініціативи;
• замовлення проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів, проектів нормативно-правових актів, проведення такої експертизи, подання пропозицій за результатами проведення експертизи відповідно до Закону «Про запобігання корупції»;
• участь відповідно до законодавства заінтересованих сторін у громадському обговоренні проектів нормативно-правових актів або публічних консультаціях щодо проектів нормативно-правових актів, крім випадків, коли така участь здійснюється суб’єктом лобіювання відповідно до договору про надання послуг з лобіювання;
• робота суб’єктів забезпечення правотворчої діяльності;
• діяльність некомерційних професійних організацій, які відповідно до закону забезпечують реалізацію завдань самоврядування адвокатури, нотаріату, арбітражних керуючих, приватних виконавців, аудиторів тощо.

Отже, діяльність громадських активістів не буде вважатися лобізмом. Суб’єкти адвокації, у тому числі, громадські активісти, не потраплять до Реєстру прозорості, куди будуть вноситися дані про суб’єктів лобіювання.

Дія закону не буде поширюватися на представництво зовнішньополітичних інтересів дипломатичними установами, на діяльність медіа, а також політичні партії.

Також дія закону не поширюється на діяльність, пов’язану із залученням, використанням, моніторингом, наданням та використанням міжнародної технічної допомоги, реалізацію проектів та програм міжнародної технічної допомоги.

За що встановлять відповідальність

Прийнятим 21 березня законопроектом 10373 КУпАП доповнено новими статтями 188-46-1 та 188-46-2, які передбачатимуть встановлення адміністративної відповідальності за незаконне здійснення лобіювання та за порушення законодавства у сфері лобіювання.

Крім того, у законопроекті стаття 24 КУпАП доповнюється новим видом адміністративного стягнення у вигляді заборони здійснення лобіювання.

Також положеннями законопроекту запропоновано розширити повноваження працівників Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) шляхом надання їм повноважень щодо складання протоколів вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 188-46-1 та 188-46-2 КУпАП.

Отже, за незаконне здійснення лобіювання особі буде загрожувати штраф від 850 до 1700 грн.

Здійснення лобіювання особою, яка при набутті статусу суб’єкта лобіювання не повідомила про наявність обставин, що виключають можливість такої особи бути суб’єктом лобіювання відповідно до Закону України «Про лобіювання»,- тягне за собою накладення штрафу від 8500 до 17 тисяч грн.

За порушення законодавства у сфері лобіювання, а саме неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб’єктом лобіювання до Реєстру прозорості – буде штраф 850-1700 грн.

Порушення встановлених законом обмежень щодо предмета лобіювання або здійснення лобіювання в комерційних інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром, чи на замовлення особи, яка не може бути клієнтом, або фінансування лобіювання за рахунок коштів (засобів), які не можуть бути джерелом фінансування лобіювання відповідно до Закону України «Про лобіювання», - тягнуть за собою накладення штрафу від 17 тисяч до 34 тисяч грн.

Суб’єктом правопорушень у цій статті є фізичні особи та керівники юридичних осіб, які відповідно до Закону України «Про лобіювання» зареєстровані як суб’єкти лобіювання.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення у виді заборони здійснення лобіювання у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється Національному агентству з питань запобігання корупції для внесення до Реєстру прозорості запису про зупинення статусу суб’єкта лобіювання.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.