У суду відсутні повноваження щодо визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом – Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів, що задовольнили позов шахтаря

13:54, 10 червня 2024
Велика Палата Верховного Суду вирішила, що суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, і скасувала рішення судів, які задовольнили позов травмованого на виробництві шахтаря, хоча касаційну скаргу подала шахта, яка не оскаржувала рішення суду першої інстанції в апеляції.
У суду відсутні повноваження щодо визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом – Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів, що задовольнили позов шахтаря
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Велика Палата Верховного Суду вирішила, що має висловитися на тему гарантій захисту прав осіб, які отримали травму внаслідок нещасного випадку на виробництві. Однак висловилася таким чином, що фактично відмовила шахтарю у позові проти шахти, де він отримав травму.

Так, на думку ВП ВС, суд взагалі не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Крім того, ВП ВС вирішила, що навіть якщо шахта у справі за позовом травмованого шахтаря не оскаржувала рішення суду першої інстанції в апеляції, її касаційна скарга все одно підлягає розгляду.

Про це Велика Палата Верховного Суду зазначила у постанові від 22 травня 2024 року по справі № 227/2301/21 (суддя-доповідач – Олег Ткачук, відомий зокрема своїми позиціями у справі пенсіонерки, яка просила відшкодування, бо залишилася без житла через використання її будинку у 2014 році під опорний пункт, де він вирішив, що їй не потрібне відшкодування, а також у справах щодо дружин загиблих військовослужбовців).

Обставини справи

У червні 2021 року шахтар звернувся до суду з позовом до ТОВ «Шахта «Б», треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, Східне міжрегіональне управління Держпраці, про визнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом, визнання недійсним та скасування акта.

Чоловік працював начальником зміни виробничої служби у ТДВ «Шахта «Б». 19 лютого 2021 року з ним на робочому місці трапився нещасний випадок.

24 березня 2021 року було складено акт Н-1/НП про нещасний випадок, не пов`язаний з виробництвом.

26 квітня 2021 року директору ТДВ «Шахта «Б» надійшов припис, виданий головним державним інспектором відділу гірничотехнічного нагляду північно-західного напрямку Східного міжрегіонального управління Держпраці, про проведення повторного розслідування нещасного випадку.

18 травня 2021 року за результатами повторного розслідування було складено акт за формою Н-1/НП. Посилаючись на те, що висновок комісії є незаконним, оскільки не відповідає вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 квітня 2019 року №337, позивач просив визнати недійсним та скасувати акт форми Н-1/НП від 18 травня 2021 року про проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ним, та визнати нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом.

Що вирішили суди

Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 10 жовтня 2022 року позов чоловіка задоволено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 1 березня 2023 року апеляційну скаргу Управління ВДФСС, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Донецькій області, відхилено. Рішення Добропільського міськрайонного суду залишено без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що нещасний випадок із начальником зміни виробничої служби є таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки він стався під час виконання ним трудових обов`язків, у період його перебування на території підприємства та протягом робочого часу. Отримання травми при виконанні трудових обов`язків підтверджено поясненнями свідків, даними медичних документів та документами з підприємства, а також висновком комісії.

Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що розслідування нещасного випадку на виробництві належить до компетенції комісії з розслідування обставин та причин настання нещасного випадку, оскільки позивач оскаржив акт форми Н-1/НП від 18 травня 2021 року повторного, а не первинного спеціального розслідування нещасного випадку.

У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТДВ «Шахта «Б».

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 березня 2024 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновку щодо можливості розгляду касаційної скарги особи, яка не оскаржувала рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 січня 2024 року у справі № 911/84/22, від 5 вересня 2023 року у справі №916/3674/19, від 25 травня 2023 року у справі №160/7726/18,.

Ухвала мотивована тим, що до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі звернувся відповідач (шахта), який не оскаржував рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

За змістом наведеного припису учасник справи не має права на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у частині, яку він не оскаржував в апеляційному порядку й, відповідно, яка апеляційним судом не переглядалася.

Отже, касаційна скарга може бути подана учасником справи лише за умови перегляду апеляційним судом його апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову шахтаря про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом. Ухвалила в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги шахтаря.

Також стягнула з шахтаря 2 846,80 грн у рахунок відшкодування судового збору за розгляд справи в апеляційному суді та Верховному Суді.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду відмовила шахтарю в задоволенні клопотання про відшкодування йому витрат на правничу допомогу в розмірі 32 000 грн.

Щодо розгляду касаційної скарги особи, яка не оскаржувала рішення першої інстанції в апеляційному порядку

Вирішуючи питання наявності в особи (учасника справи), яка не оскаржувала судове рішення першої інстанції в апеляційному порядку, подавати касаційну скаргу на таке рішення, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.

Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Встановлення у процесуальному законі обмеження можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не переглядав апеляційний суд, є розумним і має на меті забезпечити стадійність цивільного процесу та запобігти можливим зловживанням процесуальними правами. Верховний Суд вважає таку мету легітимною. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.

Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

З аналізу наведених вище норм процесуального права Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в касаційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення першої інстанції в цілому (крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України) або рішення суду в частині, які були предметом перегляду в апеляційному порядку, незалежно від того, за скаргою якого учасника судового провадження вони переглядалися.

У разі ж якщо судове рішення першої інстанції або рішення у якійсь частині не переглядалися апеляційним судом, приписи пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК виключають можливість касаційного оскарження такого рішення або його відповідної частини.

Щодо відступу від висновків Верховного Суду

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, просив відступити від постанов Касаційного господарського суду у справах № 911/84/22, № 916/3674/19, а також від постанови Касаційного адміністративного суду у справі № 160/7726/18, у яких справи розглянуті по суті позовних вимог за касаційними скаргами осіб, які не оскаржували судові рішення в суді апеляційної інстанції.

На думку колегії суддів Касаційного цивільного суду, в практиці касаційних судів (Касаційного адміністративного суду, Касаційного господарського суду, Касаційного цивільного суду) склалося два протилежні підходи до тлумачення норм процесуального права, якими визначається право на касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку учасником справи, який ані подавав апеляційну скаргу на таке судове рішення, ані приєднувався до поданої іншим учасником справи апеляційної скарги.

Відповідно до першого підходу (викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17 та ухвалах Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 653/790/20, від 30 травня 2023 року у справі № 139/456/22 та від 14 лютого 2024 року у справі № 753/405/20) учасник справи може реалізувати своє право на касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції лише за умови, якщо він скористався своїм правом на апеляційне оскарження такого рішення та його доводи щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення були перевірені судом апеляційної інстанції.

Другий підхід (у наведених вище постановах Касаційного господарського суду у справах № 911/84/22, № 916/3674/19, а також у постанові Касаційного адміністративного суду у справі № 160/7726/18) передбачає врахування лише тієї обставини, чи відбувся перегляд справи в суді апеляційної інстанції безвідносно до того, хто з учасників справи ініціював перегляд судового рішення, допускаючи можливість касаційного оскарження судового рішення суду першої інстанції учасником справи, який не оскаржував його до суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання можливості відступу від правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду, Велика Палата Верховного Суду виходить із такого.

Велика Палата Верховного Суду відповідно до своєї усталеної практики, формулюючи відступ від висновку щодо застосування норми права, відступає від висновку, а не від судового рішення в конкретній справі.

Зважаючи на те, що у постановах Касаційного господарського суду у справах № 911/84/22, № 916/3674/19 та у постанові Касаційного адміністративного суду у справі № 160/7726/18 не сформовано правового висновку, від якого просить відступити колегія суддів Касаційного цивільного суду, а також з урахуванням правового висновку щодо застосування положень статті 389 ЦПК України, викладеного у розділі 6 цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду не має підстав для відступу від постанов Касаційного господарського суду у справах № 911/84/22, № 916/3674/19 та постанови Касаційного адміністративного суду у справі № 160/7726/18.

Стосовно ж доводів колегії суддів Касаційного цивільного суду про те, що учасник справи може реалізувати своє право на касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції лише за умови, що він скористався своїм правом на апеляційне оскарження такого рішення, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

В ухвалі від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17 Велика Палата Верховного Суду вказала: «…із рішенням суду першої інстанції у частині задоволення вимог про визнання незаконними та скасування пунктів 35, 35.1 рішення № 31/52 і про визнання недійсним державного акта всі учасники справи погодилися, в апеляційному порядку не оскаржували. Тому у цій частині касаційний перегляд рішення суду першої інстанції неможливий… Встановлення у процесуальному законі обмеження можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не переглядав апеляційний суд, є розумним і має на меті забезпечити стадійність цивільного процесу та запобігти можливим зловживанням процесуальними правами. Велика Палата Верховного Суду вважає таку мету легітимною. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом… Таке обмеження не позбавляє особу права на доступ до суду. Те, що кінцева набувачка не скористалася правом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції про задоволення частини позовних вимог за скаргою, не означає, що можливим є касаційний перегляд цього рішення у відповідній частині. Встановлена процесуальним законом можливість касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом не нівелює для учасника справи доступ до суду та не ускладнює його настільки, щоби завдати шкоди самій суті цього права…».

З наведеного вбачається, що Велика Палата Верховного Суду закрила касаційне провадження за скаргою на рішення суду першої інстанції в частині, яка взагалі не переглядалася в апеляційному порядку. Тобто ця ухвала не релевантна до позиції, про яку заявляє колегія суддів Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року у справі № 139/456/22 (провадження № 61-12641св22) закрито касаційне провадження за скаргою на судове рішення першої інстанції в частині, яка не переглядалася апеляційним судом. Так, в ухвалі встановлено, що апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2, оскільки «…вжиті судом (першої інстанції - Ред.) заходи забезпечення позову стосуються виключно майнових прав та інтересів відповідача ОСОБА_5, який із апеляційною скаргою не звертався та не уповноважив адвоката Івченко В. П. (представника ОСОБА_2 -Ред.) на вчинення відповідних процесуальних дій від його імені…».  Отже, така ухвала також не є релевантною до правової позиції, на якій наполягає колегія суддів Касаційного цивільного суду.

Натомість в ухвалі Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 753/405/20 (ухвала) зазначено, що «…учасник справи не має права на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у частині, яку він не оскаржував в апеляційному порядку». В ухвалі Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2024 року у справі № 653/790/20 (провадження № 61-524ск24) зазначено, що «…касаційна скарга може бути подана учасником справи за умови перегляду апеляційним судом її апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції».

Отже, у цих справах касаційний суд у категоричній формі відхилив можливість касаційного оскарження судового рішення особою, яка його не оскаржувала в апеляційному порядку, навіть за умови перегляду цього рішення по суті в повному обсязі за апеляційною скаргою іншого учасника судового процесу.

Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від наведеного правового висновку щодо застосування статті 389 ЦПК України, викладеного в ухвалах Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 753/405/20 та від 16 лютого 2024 року у справі № 653/790/20 та зазначає, що відповідно до положень статті 389 ЦПК України в касаційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення першої інстанції (крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті) або судові рішення в частині, які були предметом апеляційного перегляду, незалежно від того, за скаргою якого учасника судового провадження вони переглядалися.

Якщо судове рішення першої інстанції або рішення в якійсь частині не переглядалися апеляційним судом, приписи пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України виключають можливість касаційного оскарження такого рішення або його відповідної частини.

Щодо порядку визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом

ВП ВС вважає, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний / не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.

Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, сформульованого в постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 459/1639/22 про наявність у суду повноважень щодо визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом. Велика Палата Верховного Суду в розділі 8 цієї постанови виснувала, що суд не наділений такими повноваженнями, а може лише перевіряти правильність установлення такого факту іншими уповноваженими на те органами.

Отже, врешті Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга ТДВ «Шахта «Б» підлягає частковому задоволенню, судові рішення першої та апеляційної інстанцій у частині визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, слід скасувати з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову, судові рішення в частині зобов`язання ТДВ «Шахта «Б» організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку також скасувати.

Висновки про застосування норм права

У касаційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення першої інстанції в цілому (крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України) або рішення суду у частині, які були предметом перегляду в апеляційному порядку, незалежно від того, за скаргою якого учасника судового провадження вони переглядалися.

У разі ж якщо судове рішення першої інстанції або рішення у якійсь частині не переглядалися апеляційним судом, приписи пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України виключають можливість касаційного оскарження такого рішення або його відповідної частини.

До виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний / не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.

Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Ганна Фазикош
    Ганна Фазикош
    голова Закарпатського апеляційного суду
  • Ірина Ковальська
    Ірина Ковальська
    суддя Вінницького апеляційного суду
  • Руслан Козлов
    Руслан Козлов
    голова Печерського районного суду міста Києва
  • Тетяна Бацуца
    Тетяна Бацуца
    голова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Євген Мєзєнцев
    Євген Мєзєнцев
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду