Надання Україні обіцяних G7 50 млрд доларів від заморожених активів рф затягується через зростаючі шанси Камали Гарріс на виборах президента США – Politico

13:53, 5 вересня 2024
Ситуація з наданням Україні 50 млрд доларів, обіцяних країнами Великої сімки, ускладнюється через зміну політичної обстановки у США, а вони критично важливі для бюджету на 2025 рік.
Надання Україні обіцяних G7 50 млрд доларів від заморожених активів рф затягується через зростаючі шанси Камали Гарріс на виборах президента США – Politico
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на форумі 27 серпня зазначив, що для бюджету на 2025 рік існує «незакрита потреба в обсязі близько 15 млрд доларів». Наразі є декілька сценаріїв, як заповнити дефіцит на наступний рік, зокрема, за словами Шмигаля, це отримання 50 млрд доларів за рахунок заморожених активів рф від партнерів «як перший внесок, грант, з урахуванням майбутньої повної конфіскації повної суми».

Україна розраховує, що країни G7 запустять механізм до кінця 2024 року. 

«У нас є наша політична рамка. Це мають бути 50 млрд доларів. Україна має отримати їх не пізніше, ніж кінець цього року. Ці кошти мають бути безумовними для України (тобто, не прив'язаними під якісь реформи – прим. ред). Вони мають бути безвідсотковими, не впливати на збільшення державного боргу. І ці кошти зможемо використати на будь-які потреби» – сказав Шмигаль.

«Важке завдання. Країни G7 та Європейського союзу мають знайти між собою консенсус, як надати ці гроші. Ці кошти будуть компенсовуватися для наших партнерів доходами від заморожених російських активів, загальна сума яких 300 млрд дол. Від 3 млрд до 4 млрд доларів щорічно партнери будуть отримувати, вони будуть йти на погашення цього гранту для України», – сказав Шмигаль.

Нагадаємо, йдеться про 50 млрд доларів, які домовилися надати країни «Великої сімки» (G7) у червні 2024 року.

«Ми використаємо надприбутки від суверенних активів росії, щоб їх погасити. Це базується на діях ЄС, де ми вже спрямовуємо ці надприбутки на оборону та відбудову України» - зазначила тоді очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн .

«З метою підтримки поточних і майбутніх потреб України в умовах тривалої оборони від війни росії, G7 досягла консенсусу щодо запуску механізму семи додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine), щоб надати Україні близько 50 млрд доларів США додаткового фінансування до кінця року» - зазначили тоді країни G7 у фінальному комюніке.

Гроші мають виділятися на безповоротній основі, а це означає, що борг України за таким «кредитом» збільшуватися не буде, і ці кошти не потребуватимуть повернення. «Погашатися» цей кредит буде з доходів, які генерують заморожені російські активи. Нагадаємо, що значна частина цих активів у формі цінних паперів заморожені на рахунках у бельгійському депозитарії Euroclear. 

Втім, ці кошти поки не передані.

У середині серпня міністр фінансів Сергій Марченко закликав західних союзників прискоритися з виділенням цих 50 мільярдів, стверджуючи, що затримки з поставками озброєнь призвели до зростання дефіциту бюджету, через що Київ змушений шукати гроші, щоб платити зарплату військовим. За його словами, Україна перебуває в дуже вразливому становищі, а кредит у розмірі 50 мільярдів є «чарівним рішенням», яке дозволить закупити військові товари і не допустити падіння фінансового стану, що може занепокоїти кредиторів, таких як МВФ.

В свою чергу, голова Нацбанку Андрій Пишний за результатами зустрічі з делегацією МВФ 4 вересня повідомив, що Україна планує розглянути траєкторію середньострокового державного бюджетування, що важливо для розуміння потенційного фінансування в межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration Loans (який згадувався вище)

«Наразі донори зосереджені на пошуках рішень щодо його практичної реалізації. Фінансовий інструмент, забезпечений майбутніми доходами від знерухомлених російських активів, може надати Україні додатковий фінансовий ресурс вже у 2025 році» - зазначив він.

Що наразі відбувається із цими 50 млрд доларів, привідкрило звісу Politico. 

«Зростаюча популярність кандидата в президенти США Камали Гарріс несподівано вплинула на дипломатичні зусилля Європи та Вашингтона надати Україні кредит у 50 мільярдів доларів.

До того, як президент Джо Байден відмовився від боротьби за Білий дім, перспектива президентства Дональда Трампа спонукала дипломатів по обидва боки Атлантики відкласти розбіжності, щоб завершити питання з цією позикою до кінця року.

Але перспектива перемоги Гарріс дещо зняла гостроту цього прагнення. Хоча офіційні особи побоювалися, що Трамп розірве кредитну угоду та скоротить допомогу зруйнованій війною країні, вони вважають, що кандидат від Демократичної партії навряд чи зробить щось подібне, і що вона насправді має шанс виграти президентство» - зазначає видання.

Як наслідок, розбіжності між ЄС і США щодо тонкощів позики — яка буде погашена за рахунок прибутків від інвестування заморожених російських активів — посилюються, розповіли Politico двоє чиновників ЄС, які знають про цю справу.

«Вся ідея полягала в тому, щоб захистити від Трампа допомогу Україні, але зараз інша ситуація з Гарріс», — сказав один із чиновників.

Так, після того, як Гарріс змінила Байдена як кандидата від Демократичної партії на виборах президента США 5 листопада, перевага Трампа в опитуваннях громадської думки зникла. Із семи штатів, визначених кампаніями Харріса і Трампа як ключове поле боротьби колегії виборців, Гарріс випереджає Трампа в трьох, хоча й незначно.

Кредит Україні було узгоджено на рівні урядів G7 у червні, але ЄС і США продовжують розходитися в деталях.

Оскільки переважна більшість активів, заморожених після вторгнення рф в Україну в лютому 2022 року, утримується в Європі, Вашингтон вимагає від ЄС гарантії, що вони залишаться знерухомленими, доки москва не виплатить Україні післявоєнні репарації. Таким чином, США не опиниться на гачку за погашення кредиту, якщо активи будуть розморожені.

Але ЄС важко виконати цю вимогу, оскільки для цього потрібна одностайність, і кілька європейських країн виступають проти.

Видання вказує, що 2 вересня переговори між представниками ЄС і США припинилися без угоди, оскільки американська делегація наполягала на безстроковому арешті російських активів.

Ще однією ознакою труднощів є те, що заплановане на 4 вересня обговорення 27 послами ЄС щодо внесення змін до правил санкцій було скасовано в останню хвилину, оскільки Європейська комісія була не готова, повідомили троє дипломатів ЄС.

«Правила, що регулюють чинні санкції ЄС, які мають оновлюватися кожні шість місяців, дозволяють одній країні розморозити активи, що, на думку Вашингтона, ставить під загрозу кредит. Це важливо, тому що США повинні залучати Конгрес до будь-якої операції, яка ставить під загрозу гроші платників податків, що може затягнути процес після кінцевого терміну в кінці року.

У червні лідери G7 зобов’язалися завершити угоду до кінця жовтня, намагаючись зафіксувати допомогу Україні до виборів у США.

Адміністрація Гарріс могла б продовжувати пропонувати двосторонню підтримку Україні, не проходячи через G7, заявили двоє чиновників.

«Теоретично ЄС міг би надати позику Україні, не чекаючи своїх союзників з G7, але кілька країн-членів вважають, що такий варіант може підірвати єдність Заходу; Європейський центральний банк, зі свого боку, побоюється, що це несе надмірні фінансові ризики» - зауважує видання.

Слід зауважити, що радник керівника Офісу Президента Тимофій Милованов заявив, що «це саме МВФ наполягає, разом з Лагард в ЄЦБ, що ніяк не можна конфісковувати російські активи».

Раніше очільниця Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила, що пропозиція США використати заморожені російські активи на суму понад $260 млрд для випуску облігацій та спрямування залучених коштів на допомогу Україні «несе в собі юридичні ризики».

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Наталія Сидор
    Наталія Сидор
    суддя Львівського окружного адміністративного суду