У Раді зареєстрували законопроект про створення Вищого суду з публічно-правових спорів

У Верховній Раді зареєстровано законопроект про створення в Україні нового спеціалізованого суду – Вищого суду з публічно-правових спорів.

Ініціаторами відповідного законопроекту 12206 про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо діяльності Вищого суду з публічно-правових спорів виступили перший заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець та заступник голови Комітету ВР з питань правової політики Павло Павліш.

Нагадаємо, що створення нового суду є вимогою МВФ та передбачено у рекомендаціях Єврокомісії. Відповідно до оновленого Меморандуму з МВФ Україна повинна прийняти цей закон до кінця грудня 2024 року.

Раніше про мету створення цього суду в ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповіла заступник керівника Офісу Президента Ірина Мудра. Також нагадаємо, що влітку 2024 року у розпорядженні «Судово-юридичної газети» опинився текст законопроекту «Про Вищий адміністративний суд», автором якого був Кабмін. Це була попередня версія, яка передбачала створення ВАСУ за зразком ВАКС.

Нинішня редакція законопроекту також передбачає, що перевіряти кандидатів до нового суду буде спеціальна Експертна рада, де значний голос будуть мати міжнародні експерти.

В які строки має бути оголошено конкурс

Процедура створення нового суду буде залежати від прийняття іншого закону, який має запропонувати парламенту Президент.

«Запропонувати Президентові України внести в установленому порядку проєкт закону України про утворення Вищого суду з публічно-правових спорів» - зазначено у законопроекті.

Далі, протягом 18 місяців з дня набрання чинності законом України про утворення Вищого суду з публічно-правових спорів:

1) формується Вищий суд з публічно-правових спорів у порядку та у складі, що визначені цим Законом;

2) оголошується та відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» проводиться ВККС конкурс на посади суддів Апеляційної палати Вищого суду з публічно-правових спорів та на посади інших суддів Вищого суду з публічно-правових спорів, за результатами проведеного конкурсу призначаються судді.

Отже, що конкурс на посади суддів Вищого суду з публічно-правових спорів оголошується та проводиться ВККС протягом 18 місяців з дня набрання чинності законом про утворення Вищого суду з публічно-правових спорів.

Вищий суд з публічно-правових спорів розпочинає роботу за умови призначення за результатами конкурсу щонайменше 32 суддів Вищого суду з публічно-правових спорів, у тому числі щонайменше 9 із яких мають бути суддями Апеляційної палати Вищого суду з публічно-правових спорів.

Хто зможе стати суддею Вищого суду з публічно-правових спорів

Законопроект передбачає, що суддею Вищого суду з публічно-правових спорів може бути особа, яка відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років;

2) має стаж професійної діяльності у сфері права на посадах державної служби в органах державної влади, повноваження яких поширюються на всю територію України, щонайменше 7 років;

3) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше 7 років;

4) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді в адміністративних справах щонайменше 7 років;

5) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1 – 4 цієї частини, щонайменше 7 років.

Не може бути призначена суддею Вищого суду з публічно-правових спорів особа:

1) яка упродовж останніх 5 років входила до складу керівних органів політичної партії;

2) відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Які справи будуть підсудні Вищому суду з публічно-правових спорів

Вищому суду з публічно-правових спорів як суду першої інстанції підсудні адміністративні справи:

1) щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кабміну, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, встановлених частиною 5 цієї статті (тобто, крім справ, які нині підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції)

2) щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання, адміністративні справи за позовом АМКУ у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання;

3) щодо оскарження рішень Національного агентства з питань запобігання корупції про відмову у наданні державного фінансування статутної діяльності політичної партії або про зупинення (припинення) державного фінансування;

4) про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;

5) щодо оскарження рішень Конкурсної комісії з організації та проведення конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, першого заступника та заступника керівника САП, Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності САП;

6) щодо оскарження рішень комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора НАБУ, Комісії з аудиту ефективності НАБУ;

7) щодо оскарження рішень Конкурсної комісії з відбору на посаду голови НАЗК;

8) щодо оскарження рішень конкурсної комісії з відбору на посаду Голови АРМА;

9) про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.

Експертна рада для відбору суддів

Упродовж 3 років з метою сприяння ВККС у встановленні відповідності кандидата на посаду судді Вищого суду з публічно-правових спорів критерію доброчесності діє Експертна рада, яка утворюється ВККС.

Громадська рада доброчесності на час діяльності Експертної ради не залучається до встановлення відповідності кандидатів.

До складу Експертної ради входять:

• 3 особи, запропоновані Радою суддів України;
• 3 особи, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх 5 років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції. Такі міжнародні та іноземні організації погоджують пропозицію спільного списку кандидатів. Списки запропонованих кандидатів, які подаються до ВККС, повинні щонайменше вдвічі перевищувати кількість вакантних місць.

Члени Експертної ради призначаються строком на 3 роки.

Членом Експертної ради може бути громадянин України або іноземець, який:

1) на день призначення досяг 35 років;

2) має вищу юридичну освіту ступеня магістра, здобуту в Україні, та/або вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту за кордоном;

3) має стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років;

4) має високі моральні якості та бездоганну ділову репутацію;

5) є правником із визнаним рівнем компетентності;

6) відповідає критерію політичної нейтральності.

Експертна рада розпочинає роботу, за умови призначення щонайменше 4 членів Експертної ради, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями.

Рішення Експертної ради є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Експертної ради.

Якщо у зв’язку з однаковою кількістю голосів «за» і «проти» Експертна рада не може ухвалити рішення, проводиться повторне голосування. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» під час повторного голосування голоси трьох членів Експертної ради, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними.

З дня припинення повноважень членів Експертної ради до встановлення відповідності кандидатів на посади суддів Вищого суду з публічно-правових спорів передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання залучається Громадська рада доброчесності.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.