Громадянин іноземної держави, майно якого підлягало поверненню йому на підставі рішення національного суду, однак було примусово відчужено на потреби оборони в умовах воєнного стану, має право на грошову компенсацію вартості такого майна.
Але вимоги іноземця про визнання протиправними дій органів влади щодо примусового відчуження його майна в умовах воєнного стану є неефективним способом захисту прав.
На це вказав Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2024 року по справі № 461/433/23 за позовом громадянина Польщі, у якого забрали авто на оборонні потреби, до Львівського районного ТЦК, Львівської митниці, Львівської районної військової адміністрації про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Обставини справи
Суди встановили, що позивач є громадянином Республіки Польща, його автомобіль було вилучено національними органами влади 26 серпня 2021 року. Постановою районного суду, залишеною без змін постановою апеляційного суду, провадження у справі про притягнення громадянина Республіки Польщі до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України закрито у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Суди вирішили, що митниця повинна вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил автомобіль марки Opel Vivaro, та свідоцтво про реєстрацію повернути громадянину Республіки Польщі або уповноваженій ним особі.
Однак згодом у відповідь на адвокатський запит Львівська митниця повідомила, що у зв’язку з введенням в Україні режиму воєнного стану для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони проведено примусове відчуження (вилучення) майна, а саме відчужено належний позивачу транспортний засіб марки Opel Vivaro.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено частково.
Рішення судів мотивовано тим, що правовий статус іноземців, які перебувають на території України під час дії воєнного стану, не визначається відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану», а тому іноземці, на відміну від громадян України, не несуть обов’язку щодо примусового відчуження належного їм на праві власності майна під час дії в Україні правового режиму воєнного стану.
Позивач, як іноземний громадянин, не міг бути суб’єктом виконання військово-транспортного обов’язку.
При оцінці розміру завданої позивачу шкоди суд взяв до уваги надані позивачем докази ринкової вартості автомобіля, відповідач надані позивачем докази не спростував.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд частково погодився з висновками судів, зазначивши таке.
Станом на момент примусового відчуження автомобіля позивача на території України діяв (і продовжує діяти) особливий правовий режим, а саме правовий режим воєнного стану, у зв’язку з яким вводяться в дію спеціальні законодавчі норми, що передбачають можливість примусового відчуження майна фізичних та юридичних осіб (без винятків) на підставі Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» в цілях оборони, відсічі агресору, захисту населення.
Станом на момент прийняття рішення про примусове відчуження спірного транспортного засобу, він перебував на території України поза волею його власника та за відсутності правомірного примусу.
Водночас компетенція органів державної влади за загальним правилом не може поширюватися на іноземних громадян, які перебувають поза межами території України, а також на їхнє майно, яке перебуває поза межами України.
Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильних висновків щодо відшкодування на користь іноземця вартості майна.
Незгода Львівської митниці, яка у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, з необхідністю відшкодування вартості автомобіля, який підлягає поверненню іноземцю на підставі судового рішення, не є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у частині стягнення такого відшкодування.
Однак вимоги про визнання протиправними та скасування дій та рішень органів державної влади щодо примусового відчуження майна в умовах воєнного стану є неналежним, зокрема неефективним, способом захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах. Належним способом захисту порушеного права позивача є відшкодування вартості майна.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині визнання дій неправомірними, а в частині відшкодування вартості автомобіля, стягнення моральної шкоди, розподілу судових витрат рішення суду першої інстанції, з урахуванням внесених апеляційним судом змін, змінив, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.