Централізований екстериторіальний авторозподіл справ та їх обов’язкова електронна форма — які зміни до законодавства пропонуються Концепцією ЄСІКС

07:45, 5 травня 2025
Електронну форму пропонується впровадити в якості єдиного допустимого варіанту формування та зберігання судових справ – Концепція ЄСІКС.
Централізований екстериторіальний авторозподіл справ та їх обов’язкова електронна форма — які зміни до законодавства пропонуються Концепцією ЄСІКС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Державна судова адміністрація затвердила нову Концепцію Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС).

Концепцією планується запровадження централізованого авторозподілу судових справ, реалізація можливості екстериторіального розгляду справ і проходження всіх судових процедур онлайн.

Слід нагадати, що запровадити онлайн розгляд справ, незалежно від місцезнаходження сторін і суду, пропонувало уряду в 2023 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). У 2024 році з пропозицією визначити категорії справ, які будуть розглядатися без врахування правил територіальної підсудності, виступило Міністерство юстиції.

Отже, для ефективної розбудови нової версії електронного правосуддя потрібні будуть зміни до законодавства.

Зокрема, як зазначають автори Концепції, нині процесуальні кодекси закріплюють можливість формування та зберігання матеріалів судових справ в паперовій, змішаній (паперово-електронній) або електронній формах, але формування та зберігання матеріалів судових справ переважно здійснюється в паперовій формі.

Таке превалююче застосування паперової форми робить застосування цифрової форми допоміжною, тим самим не дозволяючи використовувати всі її переваги.

Для нівелювання зазначеної вище диспропорції пропонується розглянути зміни до Переліку осіб, які повинні обов’язково реєструвати електронний кабінет у Системі.

Пропонується розширити перелік осіб, які обов’язково реєструють власні електронні кабінети у Системі. А саме, поширити його на інших осіб після набуття ними відповідного процесуального статусу сторони (її представника) або третьої особи, яка заявляє чи не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Вони будуть зобов’язані зареєструвати власний електронний кабінет самостійно протягом визначеного строку або процесуальний обов’язок такої реєстрації з встановленням строку його виконання може бути покладений на них судом. Виключенням пропонується визначити об'єктивні причини, зокрема відсутність технічної можливості або суперечність релігійним переконанням

Однак, зазначають автори, виконання цілей цифровізації ДСА та якісної реалізації потенціалу ЄСІКС вимагає більше, ніж врівноваження паперової та електронної форм – вони вимагають переосмислення і визначення електронної форми судових справ як превалюючої з визначенням окремих випадків допустимості застосування паперової форми.

Для цього правосуддя повинне виходити за межі механістичного підходу про суто спосіб подачі і направлення процесуальних документів та їх зберігання в електронній (цифровій) формі, а отже, забезпечувати всі переваги електронної взаємодії, абстрагуючись від стереотипних уявлень про процесуальний документ або доказ як такі, що мають вираження виключно в паперовій або іншій матеріальній формі.

Цей підхід не заперечує використання документів і доказів у паперовій, речовій чи іншій «матеріальній» формі, однак потребує визначення правил і випадків такого використання.

З метою реалізації всіх можливостей відправлення правосуддя в електронній (цифровій) формі та функціональних можливостей Системи зокрема, автори Концепції вважають за доцільне виконати описані нижче нормативні зміни:

1.Формування та зберігання матеріалів судової справи. Пропонується впровадити в якості єдиного допустимого варіанту формування та зберігання матеріалів судової справи виключно електронну (цифрову) форму з посиленою системою захисту цілісності та конфіденційності змісту. Зокрема щодо неможливості несанкціонованого вилучення (видалення) таких матеріалів, їх пошкодження або зміни змісту/реквізитів/джерела (автора), шляху та дати отримання, та інших метаданих шляхом запровадження криптографічних систем захисту та систем аудиту змін.

2.Безперервний доступ до матеріалів судової справи. Пропонується унормувати умови безперервного доступу до матеріалів судової справи в електронній (цифровій) формі для суддів, їх апарату та учасників судового процесу безпосередньо в приміщенні суду та поза ним (дистанційно).

3.Порядок проведення та фіксації судового засідання. Пропонується передбачити порядок проведення та фіксації судового засідання, в якому судді, їх апарат і учасники судового процесу мають можливість брати участь безпосередньо в приміщенні суду та поза ним (дистанційно).

4.Екстериторіальний централізований автоматизований розподіл справ. Пропонується визначити централізований автоматизований розподіл справ в межах Системи зі зміною правил територіальної юрисдикції (підсудності).

5.Правила дослідження та оцінки доказів. Пропонується для електронного доказу додати в якості самостійної властивості доказу поняття «цілісність електронного доказу», а також нормативно закріпити (спростовну) презумпцію цілісності електронного доказу за умови його подання до суду в належній формі та належним шляхом.

Крім того, пропонується сформувати правила дослідження та оцінки доказів, які первісно існують, створені, отримані не в електронній формі (наприклад, паперові докази, речові докази, письмовий висновок експерта, письмовий висновок експерта з питань права, письмова заява свідка, усні показання свідка, усні пояснення сторін), і які отримані судом або подані учасниками судового процесу чи третіми особами в електронній формі, зокрема на предмет відповідності електронної копії такого доказу його «матеріальному» оригіналу.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Концепція ЄСІКС передбачає використання в окремих процесах штучного інтелекту – зокрема при генерації проектів документів і при підборі оптимальної моделі розгляду справи.

Штучний інтелект також можуть використати для виявлення девіацій під час розгляду судової справи, зокрема ігнорування контексту, поданих доказів та аргументів, а також відхилення від загальної судової практики розгляду в аналогічних справах. Вочевидь, йдеться і про те, коли суди відхиляються від позицій Верховного Суду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олег Проскурняк
    Олег Проскурняк
    голова Господарського суду Чернівецької області
  • Ольга Черниш
    Ольга Черниш
    суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду