Вступ України до ЄС: судді Суду Справедливості Європейського Союзу діляться досвідом з українськими колегами

У рамках стратегічного курсу на євроінтеграцію Україна активно переймає правові практики держав-членів Європейського Союзу. Один із ключових напрямів цього процесу — адаптація національної судової системи до стандартів і принципів європейського правового простору.

Про це 19 травня повідомили у Національній школі суддів України.

За рекомендаціями Європейської Комісії, щонайменше 67% суддів щороку мають проходити навчання з питань права ЄС. Цей орієнтир став стимулом до системних зусиль у сфері підготовки та підвищення кваліфікації суддів.

Провідну роль у цьому відіграє Національна школа суддів України (НШСУ). Саме вона стала рушієм формування нової генерації суддів — обізнаних, компетентних і відкритих до європейських цінностей. У 2024 році підвищення кваліфікації з права ЄС у НШСУ пройшли 250 суддів різних юрисдикцій та інстанцій, а вже в першому кварталі 2025 року — 592 судді.

«Сьогодні перед Україною стоїть історичне завдання — не лише інтегруватися в Європейський Союз як політичну спільноту, а й стати повноправною частиною європейського правового простору. І саме судді відіграють у цьому процесі ключову роль. Тому ми в Національній школі суддів не просто навчаємо праву ЄС — ми формуємо правову культуру, яка стане фундаментом для нового етапу розвитку країни», — зазначив ректор НШСУ Микола Оніщук.

Особлива увага при цьому приділяється співпраці з суддями Суду Справедливості Європейського Союзу — ключового судового органу ЄС, що забезпечує єдність у тлумаченні й застосуванні права Європейського Союзу.

Одним із таких міжнародних експертів, залучених до навчального процесу в Україні, є Віргіліус Валанчус — суддя Суду ЄС у 2016–2023 роках, а нині — головний міжнародний експерт компоненту «Підтримка процесу євроінтеграції у сфері юстиції» в межах проєкту ЄС «Право-Justice».

Йдеться, зокрема, про онлайн-зустрічі (тренінги, вебінари), під час яких українські судді отримують знання про принципи функціонування судової системи ЄС, прикладну практику Суду Справедливості та його роль у розбудові єдиного правового простору Європи. У першому півріччі 2025 року заплановано 27 лекцій, а загалом упродовж року — понад 50.

 «Україна є кандидатом на членство в ЄС, а тому прямо не може посилатися на практику Суду Справедливості як на джерело права. Водночас вона має стати «джерелом натхнення» для здійснення правосуддя за вищими стандартами гарантування та забезпечення прав людини», – наголосив Віргіліус Валанчус.

У ході таких заходів судді з різних регіонів України отримують не лише теоретичну базу, а й практичні інструменти, які стануть у нагоді після набуття Україною повноправного членства в ЄС. Йдеться про підходи до тлумачення права ЄС, особливості співвідношення національного й наднаціонального права, механізми попереднього запитання до Суду ЄС, а також питання правового захисту громадян відповідно до європейських стандартів.

За словами самих суддів-учасників, такі програми не лише поглиблюють фахову підготовку, а й відкривають нові можливості для співпраці з європейськими інституціями, сприяють формуванню спільного професійного простору та обміну досвідом.

Освітня діяльність НШСУ в цьому напрямі включає також участь у навчальних програмах Академії європейського права (ERA), Європейського інституту державного управління (EIPA), Європейської мережі суддівської освіти (EJTN) та інших міжнародних партнерів. Власне, йдеться про правову трансформацію країни та адаптацію судової системи до норм і цінностей Європейського Союзу. Серед ключових пріоритетів НШСУ — впровадження принципу верховенства права, забезпечення доброчесності, незалежності та фаховості судової влади в Україні.

Важливим кроком на цьому шляху стало створення Навчальної лабораторії з вивчення права ЄС у структурі НШСУ, яка слугує майданчиком для системної роботи над адаптацією українського правосуддя до європейських стандартів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.