Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти в цілому як закон законопроект 12406 про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про санкції» щодо встановлення відповідальності за порушення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
«Судово-юридична газета» проаналізувала порівняльну таблицю до другого читання і поправки, які вирішив врахувати комітет. Зокрема, серед таких врахованих поправок – норма про непоширення санкцій на перерахування коштів на підтримку ЗСУ і держави.
Зміни до Кримінального кодексу
Отже, у ст. 49, яка регулює звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, буде передбачено, що давність не застосовується за порушення спеціального економічного та іншого обмежувального заходу (санкції).
У ст. 55 буде передбачено, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за порушення санкцій призначається на строк від 10 до 15 років.
В ст. 96-1 встановлюється, що спеціальна конфіскація за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна застосовується у разі порушення санкцій.
В ст. 96-3 буде встановлено, що підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи порушення санкцій.
Стаття 96-9 передбачатиме, що ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою порушення санкцій. Однак ліквідація не застосовується до банку, страховика, кредитної спілки у разі вчинення їх уповноваженими особами порушення санкцій.
Розділ I Особливої частини КК доповнюється статтею 114-3 «Порушення спеціального економічного та іншого обмежувального заходу (санкції)».
Приміткою до цієї статті буде визначено наступне.
Під санкцією в цій статті слід розуміти такі санкції, застосовані відповідно до Закону «Про санкції»:
Обходом санкцій є дії, передбачені новою статтею 5-5 Закону «Про санкції».
Відповідальність за порушення санкцій, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5, 12 або 25 частини першої статті 4 Закону «Про санкції», настає за умови, якщо сукупна вартість предмета порушення перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або якщо предметом були товари військового призначення чи подвійного використання незалежно від їх вартості.
Великим розміром у цій статті визнається розмір активів, сукупна вартість яких у 3000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Під особами, які надають публічні послуги, у цій статті слід розуміти осіб, зазначених у частині першій статті 365-2 КК.
Також у ст. 382, яка встановлює відповідальність за невиконання судового рішення буде передбачено відповідальність за умисне невиконання або перешкоджання виконанню судового рішення про застосування санкції, передбаченої п. 11 ч. 1 статті 4 Закону «Про санкції». Це каратиметься позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Зміни до Кримінального процесуального кодексу
У ст. 216 підслідність порушення санкцій буде закріплена за слідчими органів безпеки. В статті 297-1 закріплять можливість проводити спеціальне досудове розслідування за порушення санкцій.
Зміни до закону «Про санкції»
Статтю 6 «Прикінцеві положення» пропонується доповнити пунктом 5, згідно з яким під час дії воєнного стану, та протягом одного року, наступного за роком його припинення або скасування, передбачені цим законом санкції не поширюються на перерахування коштів на спеціальний рахунок Нацбанку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабміну, міністерств та інших державних органів, відкриті для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України.
У ст. 4 встановлюється, що передбачені цим законом санкції не поширюються на:
Закон доповнюється статтею 5-5 «Відповідальність за порушення та/або обхід санкцій».
Відповідно до неї забороняється вчиняти діяння (дії чи бездіяльність), спрямовані на порушення та/або обхід санкції (санкцій), застосованої (застосованих) згідно з цим Законом.
Обходом санкції у розумінні цього Закону є:
Під активами слід розуміти: об’єкти нерухомості; об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не введені в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку; рухоме майно, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня звітного року; цінні папери; корпоративні права; майнові права, нематеріальні активи, віртуальні активи; грошові активи, зокрема готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та кошти в інших небанківських фінансових установах, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, або активи у дорогоцінних (банківських) металах; активи, контроль над якими забезпечується шляхом володіння таким активом номінальним власником, або перебуванням активу в довірчому управлінні, трасті, під заставою чи іншим обтяженням та/або переважним правом, або через володіння такими активами особою, корпоративні права якої або дебіторська заборгованість якої є об’єктом контролю у спосіб, визначений вище, або через вплив на менеджмент чи фінансові зобов’язання або управлінські процеси такої особи тощо.
Правочин, наслідком якого є перехід права власності, користування чи контролю над активами, вчинений з порушенням цього закону, є нікчемним.
У новій статті 5-6 пропонується передбачити, що міжнародне співробітництво у сфері державної санкційної політики здійснюється за принципом взаємності відповідно до цього закону, міжнародних договорів, інших нормативно-правових актів. З метою реалізації державної санкційної політики органи державної влади в межах компетенції можуть здійснювати обмін інформацією, в тому числі з обмеженим доступом, у порядку, визначеному законодавством України.
Органами державної влади може бути відмовлено органам іноземної держави у наданні інформації в порядку міжнародного співробітництва у сфері реалізації державної санкційної політики, у разі якщо надання такої інформації не відповідає національним інтересам України.
Повернення в Україну або передача іноземній державі конфіскованих активів, що здійснюється на підставі рішення (вироку) суду у справі про порушення або обхід санкцій, здійснюється відповідно до міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою. Передача конфіскованих активів іноземній державі не допускається, якщо це суперечить національним інтересам України.
В Україні відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, та законів можуть бути визнані та виконані рішення (вироки) іноземних судів, що набрали законної сили, рішення інших компетентних органів іноземних держав стосовно конфіскації активів чи доходів, отриманих шляхом порушення або обходу санкцій особами, які перебувають на території України.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.