Втрата чинності відповідним положенням процесуального закону, незалежно від того, відбулося це внаслідок зміни закону або внаслідок визнання КСУ цього положення неконституційним, не дає підстав для перегляду рішення, ухваленого відповідно до порядку, який існував на час його ухвалення. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 13 травня 2025 року по справі №991/1551/19.
Обставини справи
Так, заявник звернувся до ВАКС, вимагаючи перегляду ухвали від 1 квітня 2021 року про закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК за виключними обставинами у зв’язку з визнанням КСУ неконституційним п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК.
У червні 2022 року КСУ визнав неконституційним п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК, який передбачав обов’язок закрити кримінальне провадження у разі, якщо «набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою».
Заявник зазначив, що пункт втрачає чинність через 3 місяці з дня ухвалення цього рішення, і просив ухвалити нову ухвалу, якою кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
ВАКС залишив цю заяву без задоволення. Згодом Апеляційна палата ВАКС скасувала цю ухвалу і закрила кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК через відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
У травні 2024 року Касаційний кримінальний суд Верховного Суду за скаргою прокурора скасував цю ухвалу АП ВАКС та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Врешті АП ВАКС залишила без змін ухвалу ВАКС, якою заяву заявника залишили без задоволення.
У касаційній скарзі сторона заявника стверджує, що визнання неконституційним п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК є підставою для перегляду рішення за виключними обставинами, незважаючи на час, коли така норма втратила чинність.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
В обґрунтування позиції ККС ВС вказав, що рішенням від 8 червня 2022 року КСУ визнав неконституційним п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК, який передбачав обов’язок закрити кримінальне провадження у разі, якщо «набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою».
Внаслідок цього рішення законодавець запровадив комплексні зміни до КПК, встановивши новий порядок вирішення цього питання, зокрема, передбачивши в ч. 3 ст. 479-2 КПК можливість продовження судового розгляду у випадку, якщо обвинувачена особа заперечує проти закриття провадження на підставі втрати чинності відповідним кримінальним законом, і можливість ухвалення виправдувального вироку у разі, якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність.
Відповідно до позиції КСУ закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність.
За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними рішенням органу конституційного контролю. Тому втрата чинності відповідним положенням процесуального закону, незалежно від того, відбулося це внаслідок зміни закону або внаслідок визнання КСУ цього положення неконституційним, не дає підстав для перегляду рішення, ухваленого відповідно до порядку, який існував на час його ухвалення.
ККС не вважає, що рішення КСУ, на яке посилається сторона заявника, дає підстави для перегляду рішення, ухваленого відповідно до чинної на час його ухвалення процедури. Стаття 459 КПК, яка дає підстави для перегляду судового рішення, у якому застосовано положення закону або іншого правового акту, визнаного КСУ неконституційним, не скасовує принципи, втілені у ст. 58 Конституції України.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.