Денис Маслов запропонував віце-прем’єру з євроінтеграції зустрітися з суддями та працівниками апаратів судів — крім представників громадянського суспільства

Віце-премʼєр-міністр з євроінтеграції Тарас Качка, який змінив на цій посаді Ольгу Стефанішину, двічі за минулий тиждень зустрічався з експертами громадянського суспільства «для обговорення збереження повної функціональності правоохоронної та антикорупційної систем».

Зокрема, 25 липня Качка провів зустріч із представниками експертного середовища, що опікуються питаннями верховенства права.

«Під час зустрічі обговорили також питання реалізації трансформацій, передбачених Дорожною картою у сфері верховенства права – зокрема пов'язані з подальшим функціонуванням органів правопорядку. Тарас Качка підкреслив важливість напрацювання кроків, які можна спільно виконати одразу, і які будуть реалізовані паралельно з продовженням реформ у сфері верховенства права», повідомив офіс віце-прем’єра.

На це відреагував голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов, який запропонував Тарасу Качці зустрічатися з приводу питань верховенства права не лише з громадянським суспільством, але й з представниками судів, які відчуваються відповідні реформи на собі.

«Бачу, що віцепремʼєр з європейської інтеграції Тарас Качка вже вдруге зустрівся із експертами громадянського суспільства, щоб обговорити, в т. ч. питання реалізації Дорожніх карт і реформ у галузі верховенства права.

Є пропозиція – вперше зустрітись із суддями і співробітниками апаратів судів, які всі ці реформи мають відчувати на собі.

Обговорити варто питання виконання Дорожньої карти в частині конкурентних заробітних плат і ще бажано публічного ставлення представників виконавчої влади до потреб судової гілки влади», зазначив Маслов.

Також він додав, що «з депутатами теж варто. Нам ще ці ініціативи опрацьовувати».

За словами Маслова, Тарас Качка відреагував на цей допис, і «повністю погоджується із необхідністю такої зустрічі».

Голова комітету додав, що така зустріч буде організована із суддями і представниками апаратів судів.

Нагадаємо, що 25 липня стало відомо, що Єврокомісія вирішила фінансово «покарати» Україну за невиконання деяких структурних маяків Плану Ukraine Facility. Серед цих «маяків» збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду.

Справа у тому, що йдеться не просто про прийняття закону, а про цілу процедуру, де спочатку мають з’явитися бажаючі зайняти посади у ВАКС досвідчені юристи, і потім вони мають успішно пройти складні процедури відбору Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС). Досі спроби швидко заповнити вакансії ВАКС не увінчалися успіхом. Верховній Раді навіть довелося спрощувати відповідні процедури на прохання ВККС. Зокрема, дозволити повторну участь у конкурсі тим кандидатам, які провалили іспит (законопроект 12331-2).

Слід також нагадати, що за цим планом ІІІ квартал 2025 року Україна має «закрити» виконанням завдання «заповнити не менше 20% вакансій суддів». Тобто, Вища кваліфікаційна комісія суддів має відібрати кандидатів за досить складною процедурою, а Вища рада правосуддя повинна їх призначити – до кінця вересня 2025 року.

В свою чергу, заступник керівника Офісу Президента Ірина Мудра повідомила, що наразі очікуються нові подання на суддів, триває розгляд законопроектів щодо посилення незалежності судової влади, готується закон про суд присяжних — щоб народ мав голос у справах про тяжкі злочини.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.