ЄСПЛ визнав порушення Конвенції у справі екссудді Родіона Кірєєва, якого у 2014 році оголосили в розшук

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) опублікував рішення від 28 серпня 2025 року, в якому встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за заявою скандально відомого екссудді Печерського райсуду Києва Родіона Кірєєва.

Нагадаємо, що колишній суддя так і не постав перед українським правосуддям, виїхавши до РФ і отримавши там, за даними медіа, ліцензію адвоката. У квітні 2014 року ГПУ розпочала досудове розслідування проти Кірєєва, за обвинуваченням за частиною 2 статті 375 КК – винесення завідомо неправосудного вироку. 20 червня 2014 року ГПУ оголосила Кірєєва в розшук. 7 липня МВС оголосило його в розшук.

Отже, в цьому рішенні ЄСПЛ об’єднані скарги Кірєєва та іншого заявника – Надії Лиман (рішення у справі «Кірєєв і Лиман проти України»).

Заявники скаржилися на відмову в доступі до вищих судів. Вони посилалися, прямо або по суті, на статтю 6 § 1 Конвенції.

Основне питання в цій справі стосувалося відмови заявнику Кірєєву в доступі до вищого суду у зв’язку з його звільненням з посади судді на підставі Указу Президента від 18.01.2016.

Заявник оскаржував своє звільнення в судах, але 2.03.2016 Вищий адміністративний суд (ВАСУ) відхилив його позов як необґрунтований, вважаючи, що Президент діяв у рамках своїх законних повноважень. 4.04.2016 Верховний Суд України відхилив апеляцію заявника від 18.03.2016 на рішення ВАСУ, визнавши, що апеляція була подана з порушенням строків, і відмовив у проханні про продовження встановленого законом десятиденного строку, в рамках якого він стверджував, що отримав повний текст оспорюваного рішення тільки 12.03.2016. ВСУ зазначив, що адвокат заявника був присутній на засіданні 2.03.2016, на якому були оголошені вступна і резолютивна частини оспорюваного рішення, і що відповідний строк почав відраховуватися з цієї дати.

ЄСПЛ вказав, що стаття 6 забезпечує кожному право на те, щоб будь-яка вимога, що стосується його цивільних прав або обов’язків, була розглянута судом або трибуналом. Це право на доступ не є абсолютним і підлягає обмеженням, які, однак, не повинні обмежувати або скорочувати доступ особи таким чином або до такої міри, що буде порушена сама сутність цього права.

Стаття 6 Конвенції не зобов’язує Договірні Держави створювати апеляційні або касаційні суди. Однак, якщо такі суди існують, гарантії статті 6 повинні дотримуватися, наприклад, у тому, що вона гарантує учасникам судового розгляду ефективне право доступу до судів для визначення їхніх цивільних прав і обов’язків.

ЄСПЛ зазначив, що не в його компетенції розглядати передбачувані помилки в праві або фактах, допущені національними судами. З іншого боку, ризик будь-якої помилки, допущеної державним органом, повинна нести на собі держава, і помилки не повинні виправлятися за рахунок відповідної особи.

З урахуванням своєї прецедентної практики з цього питання, ЄСПЛ вважає, що в цьому випадку розглянуті обмеження порушили саму сутність права заявників на доступ до вищих судів. Таким чином, ці скарги є прийнятними і свідчать про порушення статті 6 § 1 Конвенції.

При цьому за скаргою Кірєєва №56234/16, ЄСПЛ не присудив йому ніяких сум компенсації, оскільки він не вимагав грошової сатисфакції.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.