В Україні обліковується 768 тисяч невиконаних рішень суду щодо соцвиплат, на виконання яких треба виплатити 85,6 млрд грн

Кабмін при підготовці законопроекту №14000 про Державний бюджет на 2026 рік проаналізував фіскальні ризики, пов’язані із соціальною сферою.

Як зазначено у довідці, у 2026 році, за оцінками Мінсоцполітики, «існує висока імовірність» настання фіскальних ризиків, пов’язаних із, зокрема:

• «зростанням обсягу видатків на пенсійні виплати за вислугу років військовослужбовцям, що зумовлено демобілізацією військовослужбовців у разі закінчення активних бойових дій та завершення військового стану»;
• зростанням обсягу видатків на виплату пенсій особам, які мають право на пенсію по інвалідності внаслідок війни та по втраті годувальника, що зумовлено зростанням чисельності таких осіб у зв’язку із військовою агресією та проведенням бойових дій;
• зростанням обсягу видатків, передбачених на пенсійні виплати, що зумовлене погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (видатків на поточні виплати та за ретроспективними рішеннями);
• прийняттям законодавчих актів без визначення ресурсів для їх фінансового забезпечення.

Також у 2026 році можливі фіскальні ризики, пов’язані із зростанням кількості військовополонених, заручників, збільшенням внаслідок воєнних дій кількості людей з інвалідністю тощо, які потребуватимуть державної підтримки.

Крім того, за інформацією Мінсоцполітики, у 2025 році настали фіскальні ризики, пов’язані із, зокрема несплатою поточних платежів та зростанням заборгованості зі сплати ЄСВ та відшкодування пільгових пенсій. Станом на 1.08.2025 загальна сума заборгованості з обов’язкових страхових платежів та зі сплати єдиного внеску становила 62,9 млрд, з якої 29,8 млрд грн – зі сплати єдиного внеску та 33,1 млрд грн – з відшкодування пільгових пенсій.

Також уряд вказує на високу ймовірність зростання
у 2025 році обсягу зобов’язань Пенсійного фонду, пов’язаних із погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у зв’язку із необхідністю здійснення видатків на поточні виплати, а також за ретроспективними рішеннями.

Станом на 1.08.2025 обліковується 768 тисяч ретроспективних рішень суду, виданих або ухвалених після набрання чинності Законом «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» 4901-VI, на виконання яких за рахунок коштів державного бюджету необхідно виплатити 85,6 млрд грн.

Слід нагадати, що у липні 2025 року в Кабміні розповідали про затвердження порядку, який мав би вирішити системну проблему з виконанням судових рішень щодо пенсій.

«Поточні виплати за рішеннями судів здійснювались одразу, а нараховані суми за минулі періоди ставились у чергу. Через це станом на сьогодні держава виплатила лише за тими рішеннями, які набрали чинності у період до 20 листопада 2020 року, що викликає невдоволення громадян і зауваження з боку міжнародних партнерів, зокрема, Європейського суду з прав людини та Ради Європи.

Щоб упорядкувати ситуацію та забезпечити єдині, справедливі й зрозумілі для всіх правила поведінки, в умовах обмеженого фінансового ресурсу, Уряд ухвалив постанову, яка встановлює єдиний порядок всіх виплат на виконання судових рішень — як ретроспективних (за минулі періоди), так і поточних», повідомили тоді в Кабміні.

На той час перша заступниця міністра соцполітики Дарія Марчак тоді вказала, що «завдяки новому порядку громадяни, які мають ретроспективні судові рішення, зможуть отримувати щомісяця хоч і не одразу всю суму, але регулярну виплату. Водночас, кожен матиме доступ до інформації: який обсяг рішень перебуває на виконанні та з якою динамікою вони виплачуються. Видатки на ці цілі будуть чітко передбачені в бюджеті ПФУ. Це дозволить сформувати більш прозору, передбачувану та цивілізовану систему виконання судових рішень». Окремою нормою постанови було передбачено запровадження електронного обліку всіх судових рішень, що надійшли для виконання пенсійним органам. Інформація про них буде відображатися в особистому кабінеті особи на порталі ПФУ, а агреговані дані — публікуватимуться у форматі відкритого дашборду на сайті ПФУ.

Для зменшення впливу на показники держбюджету фіскальних ризиків, пов’язаних із соціальною сферою, на думку уряду, є необхідним:

• проведення пенсійної реформи з урахуванням довгострокових демографічних прогнозів та майбутнього навантаження пенсійних виплат на державні фінанси з дотриманням політики співробітництва з міжнародними партнерами, зокрема з МВФ, шляхом утримання від запровадження нових спеціальних або пільгових пенсій, нових дискреційних підвищень виплат;
• врахування середньострокових фіскальних та бюджетних наслідків будь-яких поправок до законів та підзаконних актів, які призводять до підвищення пенсійних видатків, та створення добре врегульованих і повністю профінансованих схем обов’язкових пенсійних накопичень після скасування воєнного стану, коли будуть створені необхідні передумови та пом’якшені середньострокові фіскальні ризики;
• продовження роботи щодо детінізації зарплати Державною податковою службою, Пенсійним фондом та Держпраці з метою запобігання ухиленню від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та збільшення чисельності найманих працівників;
• забезпечення належного захисту інтересів держави у судових справах з пенсійних питань і контролю механізму погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів;
• прийняття змін до законодавства у сфері соціального захисту лише у разі наявності ресурсів для їх фінансового забезпечення.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.