Верховний Суд підтвердив перекваліфікацію з тяжких на легкі тілесні ушкодження у справі побиття в нічному клубі Луцька
Верховний Суд залишив без змін ухвалу Рівненського апеляційного суду щодо справи 36-річної мешканки Луцька, яку раніше засудили за завдання тяжких тілесних ушкоджень. Про це повідомляє пресслужба суду.
Обставини справи
Бійка між обвинуваченою та потерпілою сталася в одному з луцьких нічних клубів у лютому 2018 року. Під час словесного конфлікту, обвинувачена, якій на той час було 28 років, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, завдала кілька ударів скляним келихом в обличчя потерпілій, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, різано-рвані рани обличчя.
Згідно з вироком місцевого суду, жінку засуджено за ч.1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на трок 5 років та на підставі ст. 75 КК засуджену звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.
Крім того, стягнуто з засудженої на користь потерпілої понад 2 500 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, та ще по 30 000 гривень — моральної шкоди й витрат на правову допомогу.
Рішення апеляційного суду
Ухвалою Рівненського апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченої скасовано, а її дії перекваліфіковано з ч. 1 ст. 121 КК та на ч.2 ст. 125 КК. Цим же судовим рішення засуджену звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 цього Кодексу у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження — закрито.
Цивільний позов потерпілої залишено без розгляду.
Зауважимо, що Верховний Суд двічі скасовував ухвали Волинського апеляційного суду, якими змінено кваліфікацію дій засудженої із умисних тяжких тілесних ушкоджень на умисні легкі, обвинувачена звільнялася від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закривалось, та призначався новий розгляд у суді апеляційної інстанції, востаннє — у Рівненському апеляційному суді.
Касаційна скарга та позиція Верховного Суду
Прокурор, не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, оскаржив її до Верховного Суду. Посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив її скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Позицію сторони обвинувачення підтримала потерпіла. Обвинувачена та її захисники заперечили щодо задоволення касаційної скарги прокурора.
Верховний Суд, залишаючи оскаржувану ухвалу Рівненського апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу сторони обвинувачення — без задоволення, взяв до уваги наступне.
Перевіряючи вирок щодо обвинуваченої, зокрема, за апеляційними скаргами обвинуваченої і прокурора, Рівненський апеляційний суд із дотриманням вимог ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України повторно дослідив обставини цього кримінального провадження і дійшов обґрунтованого висновку, що місцевий суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність в частині кваліфікації дій обвинуваченої.
Приймаючи рішення про перекваліфікацію дій обвинуваченої, колегія суддів взяла до уваги показання потерпілої, яка зазначила, що оперативні операції з видалення рубців їй не проводили, однак робили інші косметологічні процедури, а також показання обвинуваченої, яка не заперечувала сам факт нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, однак наголошувала на тому, що такі мають ознаки легких.
Експертка, яка була головою судово-медичної експертної комісії при проведенні комісійної судово-медичної експертизи, роз’яснила суду, що рубці у потерпілої не вважаються не виправними і можуть бути видалені шляхом пошарового шліфуванні шкіри, яке не є хірургічною операцією.
Враховуючи наведені дані, зокрема про наявність на обличчі потерпілої рубців, що усуваються шляхом проведення дермобрації шкіри, оцінивши зовнішній вигляд обличчя, яке не має ознак знівечення, Рівненський апеляційний суд прийшов до переконання, що дії засудженої слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.
З такими висновками погодився Верховний Суд із наступних підстав.
Травма може бути розцінена як тяжке тілесне ушкодження, якщо буде визнано, що внаслідок її заподіяння непоправно знівечене обличчя.
Під поправністю ушкодження необхідно розуміти значне зменшення вираженості патологічних змін (рубця, деформації, порушення міміки тощо) із часом чи під дією не хірургічних засобів. Натомість коли для їх усунення необхідне хірургічне втручання, то ушкодження обличчя вважається непоправним.
Поняття знівечення — не медичне, тому право кваліфікувати ушкодження обличчя як знівечення належить до компетенції слідчого та суду. Водночас судово-медичний експерт визначає вид ушкодження, його особливості, механізм утворення і встановлює, чи є це ушкодження поправним або непоправним.
Таким чином, для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 121 КК, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження за ознакою непоправного знівечення обличчя, необхідні одночасна наявність двох обставин: 1) патологічних змін обличчя, які його спотворюють, надають огидливості, відвертають від себе і 2) для усунення цих змін необхідне хірургічне втручання.
З метою перевірки касаційної скарги, в частині де прокурор оспорює висновки апеляційного суду, оглянуто матеріали кримінального провадження, зокрема фотознімки обличчя потерпілої, і підстав для сумнівів у правильності наведених вище висновків апеляційного суду колегія суддів суду касаційної інстанції не знайшла, з огляду на те, що рубці на обличчі потерпілої не надають йому неприємного вигляду, не властивого нормальному людському обличчю.
Самі по собі такі рубці, які за висновками експертів можуть бути усунені шляхом проведення дермобрації шкіри, не можуть свідчити про неправильність перекваліфікації дій засудженої з ч. 1 ст. 121 КК на ч.2 ст. 125 цього Кодексу.
Таким чином, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370 і 419 Кримінального процесуального кодексу України.
Підстав вважати, що суд апеляційної інстанції не виконав вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 серпня 2023 року та належним чином не мотивував своїх висновків, немає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
