Народні обранці прийняли в цілому закон про тимчасове бронювання на критично важливих підприємствах військовозобов’язаних (законопроект 13335), у яких:
Стосовно останнього пункту – а саме, в якому розшуку: ТЦК чи «кримінальному» можуть перебувати такі особи, законодавець не уточнив.
Водночас, як проаналізувала «Судово-юридична газета», при підготовці законопроекту до другого читання законодавці вирішили додати норму, відповідно до якої «бронювання таких військовозобов’язаних працівників не звільняє їх від встановленої законом відповідальності за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Нагадаємо, що законом встановлюється адміністративна та кримінальна відповідальність за таке порушення.
Відповідальність за порушення законодавства про військовий облік передбачена не лише Кодексом про адміністративні правопорушення (КУпАП), коли можна «відбутися» хоч і немаленьким, але адміністративним штрафом від 17 тисяч грн до 25,5 тисяч грн, але й Кримінальним кодексом. І у КК вже зовсім інше покарання.
Так, крім статті 336 Кримінального кодексу, яка регулює ухилення від призову на військову службу під час мобілізації і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, у КК є також стаття 337, яка передбачає окрему кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК, карається штрафом від 5100 до 8 500 грн або виправними роботами на строк до одного року.
Той факт, що особа буде заброньована на критично важливому підприємстві, не буде автоматично означати, що стосовно неї закриють відповідне кримінальне провадження (якщо воно вже було відкрите).
Яким чином врегулювати таку ситуацію, коли особу візьмуть на роботу, але надалі її будуть кримінально переслідувати – законодавець не передбачив.
Слід зауважити, що при прийнятті цієї норми в першому читанні було передбачено, що бронюванню не підлягають особи, які перебувають в «кримінальному» розшуку за статтями 336 чи 337 Кримінального кодексу. Тобто, спочатку законодавець намагався передбачити якийсь запобіжник від такої ситуації, але при підготовці до прийняття закону в цілому чомусь вирішив від нього відмовитися.
При цьому для посадових осіб підприємств, установ і організацій не буде відповідальності за укладення трудових договорів з такими працівниками.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», законопроектом у фінальній редакції у пункті 4 ч. 1 статті 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.
Бронюванню також підлягають військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій, незалежно від кількості заброньованих, які є критично важливими, у яких відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи, та/або які не перебувають на військовому обліку, та/або які не уточнили персональні дані, та/або які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Строк бронювання таких військовозобов'язаних працівників не може перевищувати 45 календарних днів з дня укладення трудового договору. При цьому бронювання надається такому військовозобов'язаному працівнику не більше одного разу на один календарний рік.
У разі усунення таким військовозобов’язаним працівником протягом строку бронювання порушень правил військового обліку, такий працівник підлягає бронюванню на загальних підставах.
Бронювання таких військовозобов’язаних не звільняє їх від встановленої законом відповідальності за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабміном.
У Законі «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» статтю 2 доповнять частиною 3, відповідно до якої при укладенні трудового договору з військовозобов'язаними працівниками на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими, строк випробування під час прийняття на роботу не може перевищувати 45 календарних днів для будь-якої категорії працівників.
Такі підприємства, установи і організації мають право укладати трудові договори з військовозобов'язаними працівниками, у яких відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи та/або які не перебувають на військовому обліку, та/або які не уточнили персональні дані, та/або які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на період проходження строку випробування під час прийняття на роботу, що не є порушенням посадовими особами законодавства.
Статтю 5 доповнять частиною 4, за якою у період дії воєнного стану допускається звільнення військовозобов'язаного працівника, прийнятого на роботу на підприємство, в установу чи організацію, які є критично важливими, з ініціативи роботодавця, якщо він протягом строку бронювання в 45 днів, не привів свої військово-облікові документи у відповідність з вимогами законодавства.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.