Проєкт Цивільного Кодексу вводить для контрактів фільтр доброзвичайності

09:00, 12 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Новий Цивільний кодекс дозволить визнавати договір недійсним, якщо його зміст, мета або спосіб виконання суперечать доброзвичайності
Проєкт Цивільного Кодексу вводить для контрактів фільтр доброзвичайності
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Продовжуємо розбирати новації, запропоновані проєктом Цивільного кодексу Ураїни № 14394, і сьогодні зупинимось на новому морально-правовому фільтрі, що планують додати в цивільні правовідносини. Мова йде про принцип доброзвичайності boni mores, що прописаний у статті 6 нового законопроєкту.

Як зазначено в пояснювальній записці до проєкту № 14394, дерадянізація концептуальних засад цивільного законодавства є важливою передумовою рекодифікації. І саме тому нова редакція ЦК України має закласти сучасну категорійну базу, що включає в себе, зокрема, доброзвичайність. Доброзвичайність визначається проєктом як сукупність моральних норм та принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних уявлень про належну поведінку, усталених у суспільстві. І якщо суспільні відносини суперечать доброзвичайності, варто очікувати на юридичні наслідки. Тобто мета впровадження європейського стандарту boni mores — визначення об’єктивного критерію оцінки поведінки учасників цивільного обороту.

Проте доброзвичайність - це не тільки про принцип, наявність поняття boni mores в цивільному законодавстві передбачає, що етичність правочину буде обов’язковою умовою його дійсності. Нова правова концепція вимагає, щоб договори, односторонні угоди та поведінка сторін відповідали загальноприйнятим моральним нормам, етиці та чесній практиці. Доброзвичайність використовується як один із критеріїв допустимості угод, що не повинні йому суперечити, навіть якщо не порушують закон.

Головна зміна, що стосується доброзвичайності, прописана у статті 244 проєкту ЦК України. Відповідно до змін, суд може визнати договір недійсним, якщо його зміст, мета або спосіб виконання суперечать доброзвичайності. Сьогодні за ст. 203 та 215 ЦКУ оцінюється зміст правочину, а ст. 12 ЦКУ говорить про презумпцію добросовісності. Учасники цивільних правовідносин вправі розраховувати на те, що поведінка інших учасників відповідатиме уявленням про честь та совість, а будь-які сумніви щодо договору повинні тлумачитися на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

Тобто чинне законодавство вимагає відповідності правочину уявленням про честь та гідність, проте на практиці це більше декларативна норма, і для оскарження договору необхідні чіткі правові підстави та реальна доказова база. Новий підхід, своєю чергою, дозволяє визнавати недійсними ті договори, які формально коректні, але мають на меті неетичний результат або виконуються у спосіб, що суперечить добрим звичаям.

Це значуща зміна для правової системи, адже необхідність дотримання принципу доброзвичайності закінчить епоху договорів з умовами, що прописані дрібним шрифтом. В першу чергу, це торкнеться кредитних договорів, договорів страхування, публічних оферт, що вводять споживачів в оману. Будь-який контракт, що базується на використанні вразливості партнера, може бути визнаний недійсним через суперечність доброзвичайності.

Крім того, доброзвичайність стане ще одним критерієм захисту ділової репутації юридичної особи та навіть підставою для зміни мети діяльності установи, якщо вона стала недоброзвичайною. Якщо мета діяльності установи суперечить доброзвичайності, відповідний орган державної влади може звернутися до суду із заявою про визначення іншої мети діяльності установи за погодженням з органами управління установою. Навіть здійснення права власності вимагає від власників додержуватися доброзвичайності.

Не оминув принцип boni mores і ІР сектор. Пропонується визнавати винахід, промисловий зразок, ТМ, або корисну модель придатними для набуття права інтелектуальної власності на них, якщо вони не суперечать публічному порядку та доброзвичайності. Насправді, оціночне поняття доброзвичайності не має чітких законодавчих меж, що відкриває простір для широкого дискреційного тлумачення під час експертизи заявок.

Відсутність практики і критеріїв визначення доброзвичайності ризикують перетворитися на інструмент суб’єктивної оцінки: що один вважатиме етичним, інший може трактувати як порушення моралі. Ризики різного трактування норми нівелюються лише з плином часу, з появою додаткових роз’яснень та нової судової практики орієнтованої на нові принципи цивільного законодавства.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший