Статтю про «злісну непокору» в колоніях приберуть: Уряд і Рада пропонують різні підходи
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає повне виключення статті 391 Кримінального кодексу України «Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань».
Як писала «Судово-юридична газета», стаття 391 КК Украини передбачає відповідальність за злісну непокору вимогам адміністрації у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Міністерство зазначає, що поняття «злісна непокора» та «інша протидія адміністрації» нечітке, що дозволяє адміністраціям трактувати його суб’єктивно. Крім того, чинна стаття не застосовується до засуджених, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі, і створює ризики формальної криміналізації дисциплінарних порушень.
Мін’юст підкреслює, що нині у жодній країні Європейського Союзу не передбачено кримінальної відповідальності за дисциплінарні порушення засуджених. Подібні випадки розглядаються в адміністративному або дисциплінарному порядку з дотриманням принципів справедливого процесу. Таким чином, Україна зберігає застарілу радянську практику.
Разом із цим, на сайті Верховної Ради 16 лютого зареєстрували альтернативний законопроєкт №15003-1, який також підтримує виключення статті 391 ККУ, але пропонує низку корективів у системі дисциплінарного впливу.
В альтернативному законопроєкті йдеться, що вилучення статті 391 із КК України не призведе до повної декриміналізації дій, які полягають у злісній непокорі вимогам адміністрації кримінально-виконавчої установи, і не сприятиме вчиненню засудженими нових злочинів. Адміністрації установ виконання покарань та Державна пенітенціарна служба України – навіть без ст. 391 КК – мають достатній правовий інструментарій для впливу на злісних порушників режиму відбування покарання. Зокрема, йдеться про переведення порушника до дисциплінарного ізолятора (ДІЗО), чим також зловживають працівники виправних колоній – з тією лише різницею, що засуджений, не обов’язково будучи насправді винним, з формальної причини поміщений в дисциплінарний ізолятор, хоча б не набуває додаткової судимості.
Якщо ж непокора засудженого матиме насильницький характер, він буде притягнутий до відповідальності за відповідними «профільними» статтями Кримінального кодексу України.
Зокрема, пропонується:
- дати чітке визначення терміну «злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної колонії»;
- виключити тримання у колоніях максимального рівня безпеки за дисциплінарні порушення;
- заборонити переведення до одиночної камери, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Основна відмінність полягає у змінах до ст. 132 Кримінально-виконавчого кодексу України, що свідчить про суттєву різницю між підходами Мін’юсту та народного депутата.
Мін’юст у своєму проєкті пропонує доповнити перелік заходів стягнення для осіб, позбавлених волі, переведенням засуджених із колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього рівня безпеки та максимального рівня безпеки до камерного приміщення колоній максимального рівня на строк від трьох місяців до одного року. Тоді як альтернативний законопроєкт пропонує застосовувати стягнення у вигляді поміщення засуджених колоній, крім тих, хто утримується у колоніях мінімального рівня з полегшеними умовами, до камерного приміщення на строк до одного місяця (зараз – три місяці) — зміни до ч.1 ст.132 КВК України.
При цьому реалізація будь-якого з варіантів дозволить привести кримінально-виконавче законодавство у відповідність до практики Європейського комітету з питань запобігання катуванням та ЄСПЛ, а також зменшити корупційні ризики всередині виправної системи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
