Комунальні борги під час воєнного стану: апеляційний суд у Києві пояснив, як під час війни нараховують штрафи

Апеляційна інстанція в Києві переглянула справу щодо боргу за житлово-комунальні послуги, який накопичувався протягом багатьох років. Суд детально проаналізував: як під час воєнного стану застосовуються норми цивільного законодавства та урядові постанови щодо нарахування штрафних фінансових санкцій. В результаті частину вимог було задоволено, а рішення суду першої інстанції –  змінено.

Позовні вимоги – 86 тисяч гривень

Київський апеляційний суд розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу №758/5265/24 за апеляційною скаргою житлово-будівельного кооперативу про стягнення заборгованості за надані послуги, 3% річних та інфляційні втрати.

За даними кооперативу, борги мешканців квартири в Подільському районі накопичувався протягом дев’яти років – із 1 січня 2015 року до 1 квітня 2024 року. Загальна сума заявлених вимог – 86007,99 грн. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідачі проживають у спільній квартирі та фактично користуються послугами, які організовує та забезпечує ЖБК.

Відповідно до статуту кооперативу, затвердженого ще у 2016 році, він функціонує для організації утримання будинку, проведення ремонтів, забезпечення теплопостачання, гарячої води та інших комунальних сервісів для членів кооперативу. Всі витрати на ці послуги повинні покриватися за рахунок внесків мешканців.

У матеріалах справи містилися документи, які підтверджували, що кооператив дійсно укладав договори з постачальниками комунальних ресурсів. Зокрема, йшлося про договір на постачання теплової енергії, договір щодо поставки газу та угоду про централізоване постачання гарячої води. Таким чином, кооператив фактично виступав балансоутримувачем будинку та посередником між постачальниками послуг і мешканцями.

Розрахунок заборгованості був сформований на підставі даних особового рахунку квартири. З нього випливало, що за вказаний період накопичилася заборгованість 55176,57 грн основного боргу. Окрім цього, кооператив нарахував інфляційні втрати в розмірі 23465,78 грн, 3% річних – у сумі 7365,65 грн, а також сплату за судовий збір – 1280 грн.

Подільський районний суд міста Києва частково задовольнив позов. Перша інстанція дійшла висновку, що факт надання житлово-комунальних послуг та їх несплати підтверджується матеріалами справи. Тому суд постановив стягнути з відповідачів солідарно основну суму боргу – 55176,57 грн. Водночас у частині стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних суд відмовив.

Позиція першої інстанції ґрунтувалася на тому, що в період дії воєнного стану застосовуються спеціальні правила, які обмежують можливість стягнення додаткових фінансових санкцій. Суд послався на норми цивільного законодавства щодо звільнення позичальників від відповідальності за кредитними зобов’язаннями під час воєнного стану. Крім того, позивач не надав окремого розрахунку інфляційних втрат і процентів за період до початку війни.

Таке рішення кооператив не задовольнило. Представниця ЖБК подала апеляційну скаргу, в якій наголошувала: суд неправильно застосував норми матеріального права та фактично прирівняв відносини щодо комунальних платежів до кредитних правовідносин. Саме це, на переконання позивача, стало причиною відмови у частині заявлених вимог.

Інфляція не на паузі: мораторій – не назавжди

Розглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що рішення першої інстанції в частині фінансових санкцій було ухвалене з помилковим застосуванням норм права.

Апеляційний суд насамперед звернув увагу на правову природу правовідносин між сторонами. У цій справі йдеться не про кредит чи позику, а про оплату житлово-комунальних послуг. Це принципово важливо, оскільки пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на який посилався суд першої інстанції, стосується саме кредитних правовідносин. Його дія поширюється на договори позики або кредиту і передбачає звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання під час воєнного стану.

Апеляційний суд підкреслив, що ці положення не можуть автоматично застосовуватися до спорів щодо оплати комунальних послуг. Відносини між кооперативом і мешканцями будинку регулюються іншими нормами – передусім Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями ЦК України про виконання взятих зобов’язань.

Водночас суд врахував ще один нормативний акт – Постанову Кабінету Міністрів України №206 від 5 березня 2022 року. Саме цей документ встановив спеціальні правила оплати комунальних послуг у період воєнного стану. Дана Постанова передбачала заборону на нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та процентів річних за боргами населення за житлово-комунальні послуги. Проте згодом уряд змінив підхід до цього питання: наприкінці 2023 року постановою Кабінету Міністрів №1405 було уточнено, що обмеження на нарахування санкцій застосовується лише до територій, де ведуться бойові дії або які перебувають під окупацією. З огляду на це Київ не підпадає під таку категорію після припинення активної фази бойових дій.

Саме тому апеляційна інстанція зробила більш диференційований висновок. На думку колегії суддів, нарахування інфляційних втрат і трьох відсотків річних заборонене лише за період з 24 лютого 2022 року до 30 грудня 2023 року, коли діяла відповідна урядова заборона. Натомість за інші періоди такі нарахування є правомірними. Перевіривши розрахунок, поданий кооперативом, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства. Колегія суддів встановила: місцевий суд помилково не надав йому належної оцінки, вважаючи, що такого розрахунку взагалі немає в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд постановив: скаргу ЖБК – задовольнити частково; рішення Подільського районного суду міста Києва в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційні втрати – скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову; стягнути солідарно з боржників на користь кооперативу 18086,15 грн – 3% річних у розмірі 4820,33 грн та інфляційні втрати у розмірі 13265,82 грн.

Враховуючи воєнний стан, розглянута справа стала важливою для практики застосування фінансової відповідальності за комунальні борги під час війни. Суд фактично визначив баланс між захистом споживачів у період воєнного стану та правом постачальників послуг на компенсацію втрат від інфляції і прострочення платежів. Мораторій на штрафні санкції має чіткі часові межі та не може застосовуватися автоматично до всіх періодів прострочення.

Автор: Валентин Коваль

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.