Виправдувальні вироки замість гучних посадок: що не так із справами НАБУ

В лютому 2026 року під час звіту про діяльність НАБУ та САП за друге півріччя 2025 року директор НАБУ Семен Кривонос відповів на питання чому мало обвинувальних вироків проти політиків першого ешелону, пояснивши, що якби була катастрофічно велика кількість виправдувальних вироків — тоді питання було б до якості зібраних доказів НАБУ та САП.

Буквально  через декілька днів після його заяви ЗМІ повідомили, що Вищий антикорупційний суд ухвалив за тиждень три виправдувальних вироки, два з яких було визнано провокацією на хабар. Таким чином суд почав реагувати на явні порушення КПК і вигадані підозри з боку НАБУ-САП.

Мова йде про справу директора національного природного парку "Хотинський", в якій суд дійшов висновку про провокацію з боку правоохоронних органів. Суд вважав, що реальних передумов для внесення відомостей в Єдиний реєстр досудового розслідування відомостей за заявою не було, отже існують ознаки провокації злочину. Суд зазначив, що прокурор в судовому засіданні факт провокації злочину спростовував, але не навів та не надав переконливого доказу відсутності провокації.

Також суд послався на висновок Європейського суду з прав людини у рішенні у справі Раманаускас проти Литви, - дії, вчинені в умовах провокації з боку правоохоронних органів, не є суспільно небезпечними.

Також Вищий антикорупційний суд повністю виправдав звинуваченого у хабарництві заступника керівника Дніпропетровської обласної військової адміністрації Володимира Орлова та постановив, що САП не змогла довести його вину без розумного сумніву.

Ще раніше 30 січня 2026 року Апеляційна палата ВАКС ухвалила залишити без змін виправдувальний вирок у справі судді Тетяни Денисюк, обвинуваченої у винесенні неправомірного рішення.

25 лютого 2026 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офіційно відмовився від підтримання державного обвинувачення у справі посадовця «Укрзалізниці» Олега Золотарьова. Прокурор дійшов висновку, що пред’явлене обвинувачення не підтвердилося в ході судового розгляду.

За версією слідства, у 2017 році УЗ оголосила торги, на яких нібито планували закупити за неконкурентою ціною пристрої живлення для пасажирських вагонів.  

Йдеться про події майже десятирічної давнини, коли Регіональною філією «Південно-Західна залізниця» було проведено тендер на закупівлю спеціалізованого обладнання. Закупівля відбулася у встановленому законом порядку, а переможцем стала українська компанія-виробник, яка поставила продукцію без залучення посередників.

Надалі, за скаргою одного з учасників торгів, щодо якого було відхилено тендерну пропозицію, детективами НАБУ та прокурорами САП було розпочато кримінальне провадження. Керівнику структурного підрозділу, який очолював тендерний комітет, інкриміноване правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.

У березні 2022 року НАБУ на своєму сайті повідомило про завершення розслідування у цій справі з формулюванням про доведеність винуватості: «Слідство встановило, що підозрюваний організував у 2017 році закупівлі пристроїв живлення для пасажирських вагонів за завищеними цінами, спотворивши умови конкуренції. В результаті таких дій «Укрзалізниця» незаконно переплатила 9,6 млн грн. За чотири роки після придбання «Укрзалізниця» ці пристрої так і не ввела в експлуатацію, що поставили під сумнів реальну потребу в закупівлі».

Водночас ще на етапі досудового розслідування були наявні рішення Антимонопольного комітету України та господарського суду, якими встановлено відсутність дискримінаційних умов у тендерній документації.

Під час слідства було проведено судові товарознавчу та економічну експертизи. У ході судового розгляду допити експертів виявили істотні суперечності. Зокрема, експерти зі сторони обвинувачення визнали, що їх висновки базувались на некоректно поставлених питаннях, а економічна експертиза фактично не підтвердила наявності збитків.

За клопотанням сторони обвинувачення суд призначив комплексну судову експертизу. За її результатами встановлено, що визначити ринкову вартість обладнання неможливо, а отже відсутні підстави для розрахунку збитків.

Після отримання висновку комплексної експертизи прокурор, за погодженням із керівником САП, відмовився від підтримання державного обвинувачення. Фактично він визнав, що відсутність встановленої ринкової вартості унеможливлює визначення шкоди, яка є обов’язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

До речі, детективи НАБУ, які розслідували корупцію в “Укрзалізниці” потім якимось дивом опинялися в ній же на посадах.

Один з них очолив службу економічної безпеки Укрзалізниці. Як повідомляли медіа, цьому передували наступні події: детектив відкрив кримінальне провадження проти тодішнього начальника служби безпеки, запідозривши його в тендерних зловживаннях, а потім провів обшук в голови Укрзалізниці. Начальника служби економічної безпеки звільнили, а його місце зайняв детектив НАБУ вже з приставкою “екс”. Результатом цього були багатомільйонні збитки для “Укрзалізниці”.

Інший ексдетектив влаштувався в “УЗ”  як заступник директора з корпоративної безпеки аналогічним чином, що є прямим конфліктом інтересів та  порушенням антикорупціцйного законодавства.

Не  менш відомою є історія коли НАБУ три роки безпідставно переслідувало компанію- виробника тепловізорів Archer, але згодом провадження довелося закрити. Раніше Бюро вже втручалося у військові контракти, ледь не зірвавши угоду з Індією. У  2018 році НАБУ проводило розслідування та отримувало доступ до документів державного підприємства «Спецтехноекспорт» у межах кримінального провадження щодо контрактів із замовниками з Індії. У справу довелось втрутитися посольству України в Індії, щоб не втратити контракт.

Сьогодні любий правоохоронний орган, ознайомившись з результатами публічних закупівель на сайті «Prozorro» визначає для себе «ціль», отримує документацію, у приватних експертів, які виконують «забаганки» правоохоронців, проводить товарознавчі та економічні експертизи, визначають «збитки», які у більшості випадків фактично відсутні і справа готова.

Сторона захисту роками має доводити свою невинуватість у суді, при цьому державою витрачаються величезні кошти на утримання недобросовісних правоохоронців.

Під час звіту НАБУ та САП журналіст поцікавився питанням економічної ефективності НАБУ. зазначивши, що надходження, які пішли до бюджету внаслідок діяльності НАБУ, і витрати  на утримання НАБУ неспівставні. Тобто утримання коштувало дорожче, ніж повернення. І задав питання наскільки виправдана в цілому інституція з точки зору економічної ? На що Семен Кривонос відповів, що повертати кошти до державного бюджету - не функція НАБУ.

Автор: Володимир Право

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.