Жінка загинула під час пожежі в орендованій квартирі, а завдані збитки відшкодує її мати — Верховний Суд

Коли пожежа знищує орендоване житло, власник нерухомості нерідко залишається сам на сам із багатотисячними збитками. Якщо ж орендар, який проживав у квартирі, загинув під час пожежі, виникає додаткове питання: чи можуть вимоги про відшкодування завданих збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди бути пред'явлені до його спадкоємців.

У постанові від 27 травня 2026 року у справі № 466/215/25 Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду розглянув питання відшкодування майнової, моральної шкоди та упущеної вигоди, завданих пожежею в орендованій квартирі.

Практичне значення цього рішення полягає у підтвердженні підходу щодо розподілу доказового тягаря у спорах про відшкодування шкоди, а також застосування норм спадкового права до вимог кредитора спадкодавця.

Обставини справи

Позивачці належала однокімнатна квартира у Львові, яку у 2019 році вона передала в оренду. За умовами договору орендар була зобов’язана забезпечувати збереження майна, запобігати його пошкодженню та дотримуватися вимог пожежної безпеки.

У жовтні 2021 року в квартирі сталася пожежа. Внаслідок загоряння було знищено та пошкоджено значну частину майна і самої квартири, а орендар загинула. Експертні дослідження показали, що осередок пожежі знаходився у житловій кімнаті, а ймовірною причиною виникнення пожежі було необережне поводження з вогнем під час паління.

Після смерті орендарки спадщину прийняла її мати, яка стала єдиною спадкоємицею. Власниця квартири звернулася до суду з позовом про стягнення вартості пошкодженого майна, упущеної вигоди від неможливості здавати квартиру в оренду та моральної шкоди.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов і стягнув зі спадкоємиці 883 136 грн майнової шкоди, 187 000 грн упущеної вигоди та 20 000 грн моральної шкоди. Апеляційний суд залишив рішення без змін.

Спадкоємиця подала касаційну скаргу, посилаючись, зокрема, на пропуск кредитором строку пред’явлення вимог до спадкоємця, недопустимість окремих доказів та недоведеність вини орендаря.

Позиція Верховного Суду

ВС вказав, що згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для настання відповідальності необхідна наявність шкоди, протиправної поведінки, причинного зв’язку та вини.

Згідно з вимогами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Суд зазначив, що гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.

Тому при визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту.

Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

ВС звернув увагу, що саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Однак відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Суд нагадав, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 780 ЦК України, шкода, завдана третім особам у зв’язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах. Шкода, завдана у зв`язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталось внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Умова договору про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Пожежа — неконтрольований процес горіння, внаслідок якого знищується або пошкоджується майно, природні ресурси, а також виникають небезпечні чинники, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, тварин, негативно впливають на навколишнє природне середовище.

Пожежна безпека — стан захищеності життя та здоров`я людини, майна, навколишнього природного середовища від пожеж, що характеризується досягненням прийнятного рівня ризику виникнення пожежі.

Відповідно до частини шостої статті 55 Кодексу цивільного захисту України обов'язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями — на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Водночас взаємні зобов'язання власника будинку, власника, наймача (орендаря) жилого приміщення щодо забезпечення пожежної безпеки повинні визначатися договором. Забезпечення пожежної безпеки в інших окремо розташованих на прибудинковій території спорудах і гаражах покладається на їх власників.

Верховний Суд звернув увагу, що саме на відповідачку, як правонаступника орендаря, покладено обов’язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Суд підкреслив, що позивач довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявність шкоди та її розмір. При цьому відповідачка не надала жодних доказів того, що пожежа сталася внаслідок форс-мажорних обставин або дій третіх осіб, а не внаслідок порушення правил протипожежної безпеки в орендованій квартирі.

Окремо Суд відхилив доводи про пропуск строку, оскільки кредитор звернувся до нотаріуса із претензією в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини. Крім того, свідоцтво про право на спадщину було видано пізніше, а особу спадкоємиці остаточно встановлено лише судовим рішенням у 2023 році.

Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та підтвердив право власниці квартири на відшкодування майнової шкоди, упущеної вигоди і моральної шкоди, завданих пожежею в орендованому житлі.

Таким чином, Суд підтвердив, що майнові вимоги кредитора можуть бути пред’явлені до спадкоємця померлого орендаря в межах спадкових правовідносин.

Додатково читайте у матеріалі «Судово-юридичної газети» про те, як суди вирішують спори щодо спадкування банківських коштів та які правові підходи до цих спорів узагальнив Верховний Суд.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.