Рада з фінансової стабільності оновила кредитні пріоритети України до 2028 року
5 травня 2026 року Рада з фінансової стабільності затвердила оновлені редакції Стратегій розвитку кредитування та іпотеки. На фоні зростання кредитного портфеля бізнесу на 36% та успішного виконання 60% попередніх планів держава оголосила перехід до нового етапу: фокусування на енергетичній безпеці, ОПК та повної гармонізації з правом ЄС.
Оскільки повномасштабна війна змінила пріоритети фінансового ринку, пропонується впровадження страхування воєнних ризиків, запуск ринку сек’юритизації та трансформація державних фондів. Як зазначила Рада з фінансової стабільності, рівень регуляторної еквівалентності українського законодавства нормам ЄС уже досяг 78%. Це створює основу для впровадження інструментів, які раніше були недоступні в Україні, але є важливими для відбудови.
Кредитування ОПК та енергетики: нові пріоритети
Стратегія-2026 передбачає зміщення акцентів у банківській діяльності на користь галузей, що забезпечують фізичне виживання держави.
У 2025 році чисті гривневі кредити машинобудуванню зросли втричі, що було зумовлено фінансуванням потреб оборони. Крім того, був запущений механізм консорціумного кредитування: у грудні 2025 року шість банків підписали найбільшу в історії угоду на 21,5 млрд грн для одного з підприємств ОПК.
Стратегія кредитування передбачає забезпечення доступності шляхом удосконалення процедури кредитування та введення умов відповідального кредитування, мінімізувавши юридичні ризики. Також планується розширення переліку способів отримання учасниками фінансового ринку інформації та поліпшення балансу прав кредиторів та позичальників.
Через системні руйнування інфраструктури до Стратегії кредитування додано нову стратегічну ціль щодо фінансування енергетики. Наразі банки вже забезпечили проєкти розбудови генерації на 1,4 ГВт. Юридично це підкріплюється підвищенням коефіцієнтів ліквідності застави у вигляді енергообладнання.
Важливою зміною є домовленість із міжнародними донорами про тимчасове, а саме на період війни, виключення стандартів ESG (екологічна, соціальна відповідальність) для проєктів в ОПК та енергетиці, щоб не блокувати їхнє фінансування через формальні обмеження.
Особлива увага приділяється громадам та прифронтовим регіонам. Планується збір їхніх кредитних потреб та структурування їх у пілотні проєкти для банків у IV кварталі 2026 року.
Реформа державних програм та підтримка малого бізнесу
Програму буде сфокусовано виключно на найуразливіших сегментах, щоб подолати дефіцит бюджетного фінансування.
До кінця 2026 року Національна установа розвитку має отримати 500 млн грн на програму гарантій для стартапів, тобто бізнесу, якому менше 12 місяців. До 2028 року НУР має стати повноцінним реципієнтом програм ЄС у межах Ukraine Facility.
Реформа іпотеки
До IV кварталу 2026 року Міністерство економіки спільно з Міністерством фінансів та Національним банком має розробити нову стратегію діяльності Української фінансової житлової компанії. Документи повинні враховувати фіскальні та боргові обмеження держави та передбачати мінімальне використання бюджетних коштів.
Сьогодні державна програма «єОселя» покриває понад 96% нової іпотеки. Проте головною метою є відновлення ринкового кредитування житла. До IV кварталу 2026 року заплановано впровадження механізмів страхування для іпотечних договорів. Це має мінімізувати головний страх банків — втрату заставного майна через бойові дії.
Планується також створення механізму заміни забудовника у разі невиконання зобов’язань. Це передбачає створення окремої юридичної особи (SPV) для кожного об’єкта, корпоративні права на яку перебувають у заставі.
До IV кварталу 2027 року має повноцінно запрацювати база даних щодо цін на нерухомість із детальними метаданими.
Також до кінця 2026 року планується уніфікувати умови фінансування забудовників, щоб кошти використовувалися виключно за цільовим призначенням.
Для стабільності системи до 2026 року буде вдосконалено податкове законодавство щодо реструктуризації та списання безнадійних кредитів (NPL), що дозволить банкам швидше очищувати баланси та спрямовувати капітал на нові позики.
Україна також планує інтегрувати норми законодавства Європейського Союзу у сфері іпотечного кредитування. Йдеться, зокрема, про імплементацію Директиви 2014/17/ЄС щодо кредитних договорів для споживачів, які стосуються житлової нерухомості.
Проте Стратегії кредитування та іпотечного кредитування — це лише фундамент, на якому надалі будуть будуватися подальші дієві зміни через внутрішні акти та спільні дії установ-учасників, а саме НБУ, Мінфіну, Мінекономіки, НКЦПФР та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
