Іноземців в Україні змусять складати платний іспит з української мови, а вартість визначить Кабмін

11:00, 22 травня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
В Україні пропонують змінити підхід до мовної сертифікації іноземців.
Іноземців в Україні змусять складати платний іспит з української мови, а вартість визначить Кабмін
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У Верховній Раді пропонують законодавчо відокремити іспит з української мови для громадян України від тестування для іноземців та осіб без громадянства — з окремими рівнями, окремими правилами та міжнародною моделлю оцінювання. Відповідні зміни передбачені законопроєктом №15261. 

Мова йде про створення в Україні повноцінної системи «української як іноземної» — за аналогією з TOEFL, IELTS чи TestDaF для англійської та німецької мов.

Чому держава вирішила змінити систему

Автори законопроєкту наголошують, що нинішня модель виявила проблему після майже п’яти років практики.

Зараз одна й та сама система оцінювання застосовується до двох абсолютно різних категорій:

  • громадян України, які зобов’язані володіти державною мовою для роботи на державних посадах;
  • іноземців, які хочуть отримати громадянство України.

При цьому чинна класифікація рівнів фактично базується на стандартах для іноземної мови (CEFR), хоча застосовується і до українських посадовців.

У законопроєкті пропонують розвести ці системи — для держслужбовців та інших осіб, визначених мовним законом, залишають лише два рівні вільного володіння державною мовою, тоді як для іноземців запроваджується окрема шестирівнева система за моделлю CEFR.

Зокрема, для іноземців впровадять такі рівні знання української мови:

  • A1 — початковий;
  • A2 — базовий;
  • B1 — рубіжний;
  • B2 — середній;
  • C1 — високий;
  • C2 — ґрунтовний.

Що стоїть за реформою

Ключовою причиною є міжнародна інтеграція України, зокрема перспектива приєднання до Європейської асоціації екзаменаційних рад з іноземних мов (ALTE), яка передбачає наближення системи мовної сертифікації до міжнародних підходів і запровадження більш уніфікованих правил оцінювання рівня володіння українською мовою як іноземною.

Це означає запровадження єдиних мовних вимог, формування міжнародного сертифіката з української мови та інтеграцію української у світову систему мовної сертифікації, а також розширення географії проведення іспитів — зокрема можливість складати їх не лише в Україні, а й за кордоном через уповноважені установи, у співпраці з міжнародними організаціями, зокрема Українським інститутом, із використанням дистанційних технологій тестування.

Згідно із законодавством, складення іспиту на рівень володіння державною мовою для громадян України, осіб, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, осіб, яким надано тимчасовий захист, є безоплатним. Тоді як складення іспиту на рівень володіння українською мовою як іноземною для іноземців та осіб без громадянства є платним і здійснюється за кошти фізичних та/або юридичних осіб.

Крім того, законопроєктом передбачено, що плата за складення іспиту на рівень володіння українською мовою як іноземною зараховується до доходів Державного бюджету України, а розмір такої плати встановлює Кабінет Міністрів України.

Водночас, реалізація законопроєкту не потребуватиме фінансування з державного чи місцевого бюджету у 2026 році.

Зокрема, передбачається необхідність введення до штату Комісії ІТ-фахівців і кіберспеціалістів для системного адміністрування, технічного супроводу та забезпечення безпеки інформаційних систем.

Також йдеться про збільшення граничної чисельності працівників апарату Комісії, розширення фінансування фонду оплати праці, створення окремої бюджетної програми та додаткові витрати на технічне й організаційне забезпечення проведення іспитів з української мови як іноземної.

Згідно з законопроєктом сертифікат для іноземців діятиме п’ять років, тоді як документи для осіб, які складають іспит для зайняття посад, залишаються безстроковими.

Законопроєкт запроваджує окрему систему мовної сертифікації для іноземців, що може зробити процес отримання громадянства більш формалізованим і структурованим. Він також розширює повноваження Національної комісії зі стандартів державної мови та сприяє переходу до більш цифрової й міжнародно сумісної моделі мовних іспитів, зокрема з можливістю їх складання за кордоном.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group