Земельний податок і оренда можуть зрости: Кабмін змінив мінімальну вартість землі
Нормативна грошова оцінка, яка є ключовою базою для нарахування земельного податку, орендної плати за державні та комунальні землі, а також державного мита під час операцій із нерухомістю, зазнала чергових змін. Діюча Методика, затверджена постановою Кабінету Міністрів № 1147, отримала чергове оновлення.
Нововведення закріплені постановою Кабінету Міністрів № 676 мають забезпечити більш точне визначення вартості земельних ділянок з урахуванням фактичного місця розташування та реального демографічного навантаження на населені пункти.
Раніше оцінка часто базувалася на узагальнених показниках громади. Тепер розрахунок капіталізованого рентного доходу (Нрд) та коефіцієнтів зональних факторів (Км4) прив’язується безпосередньо до чисельності населення конкретного пункту. У пунктах 3 та 8 Методики словосполучення «територія територіальної громади» змінено на «населений пункт».
Це дозволить уникнути штучного завищення або заниження вартості землі в селах, що входять до складу громад із великими адміністративними центрами. Якщо технічна документація складається на частину території громади, наприклад конкретний населений пункт, норматив приймається саме за чисельністю населення цього пункту.
Уряд оновив шкау нормативів капіталізованого рентного доходу. У новій редакції викладено Додаток 1 до Методики, де встановлені актуалізовані показники вартості одного квадратного метра земель залежно від чисельності населення населеного пункту.
Відтепер мінімальний норматив для найменших населених пунктів із населенням до 200 осіб становить 58 грн за квадратний метр, тоді як для найбільших міст країни з населенням понад 1,5 млн осіб цей показник зростає до 1302 грн.
Одночасно уряд підвищив граничний демографічний поріг у Методиці з 1 млн до 1,5 млн жителів, що дозволяє точніше враховувати особливості великих міських агломерацій та уникнути різких стрибків у визначенні вартості земель.
Корективи внесено і до порядку оцінки сільськогосподарських земель. Власники та розпорядники земельних ділянок отримали можливість ініціювати додаткові ґрунтові обстеження для уточнення агровиробничих груп ґрунтів.
Водночас законодавець встановив запобіжники: проводити такі дослідження не можна на землях, де загальнонаціональною картограмою НГО вже визначено особливо цінні групи ґрунтів. Результати обстежень матимуть юридичну силу лише після їх включення до технічної документації з нормативної грошової оцінки.
У Додатку 4, який визначає коефіцієнт курортно-рекреаційного значення також відбулися точкові зміни.
До переліку населених пунктів, для яких застосовуються спеціальні підходи до оцінки, офіційно включено Одесу. Це може вплинути на розмір нормативної грошової оцінки земель у місті та врахувати його роль як одного з головних курортних центрів країни. Водночас зі списку виключено населений пункт Лисовичі, що також змінить порядок застосування відповідних коефіцієнтів для цієї території.
Ухвалення постанови №676 стало відповіддю на запит органів місцевого самоврядування щодо більш справедливої та обґрунтованої оцінки земель. Основна мета змін — усунути «усереднення» вартості земельних ділянок у межах великих територіальних громад та врахувати реальні особливості кожного населеного пункту.
Оновлені нормативи капіталізованого рентного доходу та включення Одеси до переліку курортно-рекреаційних територій можуть позитивно вплинути на доходи місцевих бюджетів. Водночас, для впровадження оновлених підходів багатьом громадам доведеться розробляти або коригувати технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель, що потребуватиме додаткових фінансових та організаційних ресурсів. А підвищення нормативної вартості землі в окремих населених пунктах може спричинити зростання податкового навантаження та орендних платежів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
