Верховний Суд підтвердив звільнення працівника, який 3 місяці не виходив на роботу через заблокований акаунт
В Україні відповідно до статті 40 Кодексу законів про працю, передбачена можливість звільнення працівника за прогул без поважних причин. Водночас така підстава для звільнення є допустимою лише за умови належного документального підтвердження факту відсутності працівника на роботі та перевірки причин такої неявки.
Саме ці положення трудового законодавства стали ключовими у справі № 757/50231/24-ц , яку розглянув Верховний Суд.
Розглядаючи справу Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду підтвердив законність звільнення працівника Товариства з обмеженою відповідальністю, який був відсутній на роботі майже три місяці та не довів поважних причин своєї неявки.
Обставини справи
Як йдеться у матеріалах справи, працівник обіймав посаду менеджера з логістики в ТОВ, наказом від 30 вересня 2024 року його було звільнено на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України — за прогул без поважних причин.
Не погодившись зі звільненням, позивач звернувся до суду. Він стверджував, що не міг виконувати свої трудові обов’язки через дії роботодавця, який нібито заблокував йому доступ до робочого облікового запису. Також позивач наполягав, що роботодавець фактично змінив істотні умови праці без його згоди.
У зв’язку з цим позивач просив визнати наказ про звільнення недійсним, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог. Суди встановили, що звільнення працівника відбулося відповідно до вимог КЗпП України, оскільки після 5 липня 2024 року він без поважних причин не з’являвся на роботу. Обставин, які б об’єктивно перешкоджали його виходу на роботу, не були встановлені.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскаржувані рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують. Суд нагадав, що прогулом вважається відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня або протягом усього робочого дня без поважних причин.
При цьому основним критерієм поважності причин є наявність об’єктивних обставин, які не залежать від волі працівника та повністю виключають його вину.
Суд зазначив, що відповідно до статті 139 КЗпП України працівник зобов’язаний сумлінно виконувати трудові обов’язки та дотримуватися трудової дисципліни. Водночас пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України передбачає можливість розірвання трудового договору у разі прогулу, зокрема відсутності на роботі понад три години протягом робочого дня без поважних причин.
Суд підкреслив, що прогулом є відсутність працівника на роботі без поважних причин понад три години (безперервно або сумарно протягом робочого дня).
Верховний Суд наголосив, що для звільнення працівника за прогул роботодавець повинен належним чином зафіксувати факт його відсутності на роботі та з’ясувати причини такої неявки. Акт про відсутність працівника складається безпосередньо в день прогулу із зазначенням дати та часу відсутності. При цьому поважними можуть вважатися лише ті причини, які виникли через об’єктивні та незалежні від волі працівника обставини і фактично унеможливлювали його появу на роботі.
Верховний Суд зазначив, що у цій справі роботодавець довів факт відсутності працівника на роботі протягом тривалого часу, а сам працівник не надав доказів поважності причин такої відсутності.
У касаційній скарзі заявник посилався на те, що роботодавець незаконно змінив істотні умови праці, а тому його звільнення мало б відбуватися за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України — через відмову продовжувати роботу в нових умовах.
Суд підкреслив, що предметом спору було саме звільнення за прогул, а не законність зміни істотних умов праці.
Тому суд перевіряв лише наявність або відсутність прогулу та поважних причин неявки на роботу. Встановивши, що працівник без поважних причин був відсутній з 8 липня до 30 вересня 2024 року, Верховний Суд не знайшов підстав для скасування рішень попередніх інстанцій.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
