Верховний Суд скасував штраф на 92 млн грн: післяплата не прирівнюється до розрахункових операцій
Верховний Суд підтвердив правомірність скасування податкового повідомлення-рішення, яким підприємцю нарахували понад 92 млн грн штрафу за нібито проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО). Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 520/27700/25 дійшла висновку, що продаж товарів через інтернет із повною післяплатою через NovaPay має особливості, які не дозволяють автоматично вважати такі операції розрахунковими у розумінні Закону України про РРО.
Обставини справи
Під час перевірки Головне управління Державної податкової служби у м. Києві встановило, що ФОП, який продавав автомобільні шини та диски через інтернет-магазин, у 2020–2023 роках реалізував товарів на понад 93 млн грн без застосування РРО.
Податкова наполягала на тому, що підприємець порушив пункт 1 статті 3 Закону про РРО, оскільки отримував оплату від покупців через NovaPay без фіскалізації таких операцій.
ДПС наполягала, що NovaPay є лише платіжним посередником і не бере участі у правовідносинах купівлі-продажу. На думку податкової, саме продавець зобов’язаний проводити розрахункові операції через РРО та видавати покупцю розрахунковий документ незалежно від того, що кошти надходять через фінансову компанію.
Податкова також вказувала, що інтернет-торгівля не звільняє продавця від обов’язку застосовувати РРО, а чеки NovaPay підтверджують лише переказ коштів, а не виконання договору купівлі-продажу.
Харківський окружний адміністративний суд скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС, яким ФОП були нараховані штрафи за порушення вимог щодо застосування РРО.
Суд дійшов висновку, що ФОП здійснював інтернет-торгівлю з післясплатою і не отримувала готівку безпосередньо від покупців, а кошти надходили через фінансових посередників. Такі операції, на думку суду, не завжди є «розрахунковими операціями» у розумінні Закону про РРО, які зобов’язують застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
Суд звернув увагу, що бізнес діяв прозоро, облік доходів вівся у повному обсязі, а податки сплачувалися.
Також суд зазначив, що навіть у разі доведення порушення податкова неправильно визначила розмір штрафів: замість 100% суми операцій мали застосовуватися знижені ставки 10%. У такому випадку суми становили б приблизно 2,57 млн грн за 2020 рік і 6,66 млн грн за 2021 рік.
Апеляційний суд залишив це рішення без змін і погодився з висновками першої інстанції.
Висновки Верховного Суду
Верховний Суд нагадав, що відповідно до пунктів 1 та статті 3 Закону України «Про РРО» (у редакції, чинній до 31 липня 2020 року), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі при продажу товарів і наданні послуг, зобов’язані проводити такі операції через зареєстровані РРО або у передбачених законом випадках — через розрахункові книжки. Також вони повинні видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Ці вимоги поширюються на всі розрахунки, що здійснюються у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у тому числі із застосуванням електронних платіжних засобів.
З 1 серпня 2020 року ці норми були оновлені: законодавець дозволив використання програмних РРО та передбачив можливість формування електронних розрахункових документів, у тому числі з використанням QR-коду або надсиланням чека в електронній формі на телефон чи електронну пошту покупця.
Пункт 1 статті 17 Закону «Про РРО» передбачає фінансову відповідальність за непроведення розрахункових операцій через РРО, проведення операцій не на повну суму, а також невидачу розрахункового документа. Розмір штрафу залежить від характеру порушення та його повторності.
Також законодавством було передбачено тимчасове зменшення штрафів, а з 1 січня 2022 року — період звільнення від відповідальності за окремі порушення РРО, крім окремих сфер (підакцизні товари, валюта, азартні ігри).
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій що підстав для притягнення позивача до відповідальності за Законом «Про РРО» у цій справі немає.
Суди встановили, що позивач не отримував оплату безпосередньо від покупця — ні готівкою, ні через платіжні картки. Усі кошти надходили на його рахунок через небанківську фінансову установу, яка виступала посередником у розрахунках. Як зазначив суд, що для визнання операції «розрахунковою» у розумінні Закону важливим є безпосередній розрахунок між продавцем і покупцем. У цій ситуації такого прямого розрахунку не було, оскільки кошти проходили через третю особу — фінансового посередника.
Водночас операція мала характер післяплати, оскільки на момент відправлення товару продавець не міг бути впевнений, що покупець його забере і оплатить. Тобто остаточний розрахунок фактично виникав лише після завершення доставки.
Суд дійшов висновку, що у випадку продажу товарів через інтернет із післяплатою через небанківські платіжні сервіси NovaPay у конкретних обставинах справи відсутня класична «розрахункова операція» у розумінні Закону «Про РРО».
Отже, обов’язок застосовувати РРО у позивача не виникав, а штрафні санкції були застосовані без належних правових підстав.
У підсумку касаційну скаргу податкової було залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
