Курс долара до 51,5 грн та податок на OLX: Кабмін схвалив Бюджетну декларацію 2027–2029
Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — ключовий фіскальний документ середньострокового планування. Документ запланований до використання на наступний трирічний цикл базується на компромісах між потребами оборони, соціальними зобов’язаннями та вимогами міжнародних партнерів. Декларація закладає основу макроекономічної стабільності, але водночас містить низку заходів, необхідних для скорочення дефіциту бюджету з 18,5% у 2026 році до 5,5% у 2029-му.
Обережний оптимізм на тлі девальваційного тренду
Уряд оновив макроекономічний прогноз, заклавши більш стримані темпи відновлення економіки з огляду на наслідки руйнування енергетичної інфраструктури та збереження структурних дисбалансів на ринку праці.
Базовий сценарій передбачає поступове прискорення темпів зростання економіки: реальний ВВП має зрости на 4,5% у 2027 році, а до 2029 року темпи зростання можуть досягти 6,7%.
Одним із ключових показників для бізнесу та населення залишається динаміка обмінного курсу. Урядовий прогноз передбачає поступове знецінення: із середньорічного показника близько 47,1 грн за долар у 2027 році до 51,5 грн за долар наприкінці 2029 року.
Водночас інфляційні очікування були переглянуті в бік підвищення. Згідно з прогнозом, інфляція становитиме 9,3% у 2027 році, після чого поступово сповільнюватиметься до 5,1% наприкінці прогнозного періоду.
Урядова оцінка поєднує помірний оптимізм щодо темпів економічного відновлення із визнанням довгострокових валютних та інфляційних ризиків, які продовжуватимуть впливати на купівельну спроможність населення та інвестиційну активність бізнесу.
Доходи бюджету та податки: держава готує нові правила для бізнесу
Фіскальна частина Бюджетної декларації передбачає подальше нарощування доходів державного бюджету та збереження підвищеного податкового навантаження на окремі сектори економіки. Для цього уряд розраховує на реалізацію комплексу заходів із забезпечення фінансової стійкості та збалансування державних фінансів.
Банківський сектор.
Одним із найбільш чутливих рішень залишається оподаткування прибутку банків. Уряд пропонує зберегти підвищену ставку податку на прибуток на рівні 50% у 2027 році. Лише з 2028 року передбачено її зниження до 25%, що все одно перевищуватиме загальну ставку корпоративного оподаткування.
Цифрові платформи
Вперше на рівні середньострокового бюджетного планування офіційно зафіксовано намір запровадити оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Йдеться про ставку у 10%, яка може торкнутися учасників ринку онлайн-послуг, маркетплейсів та платформ цифрової економіки.
Акцизна гармонізація з ЄС
У межах євроінтеграційних зобов'язань Україна продовжить поступове підвищення акцизів на тютюнові вироби та пальне. Зокрема, специфічна ставка акцизу на сигарети має зрости до 67 євро за 1000 штук у 2028–2029 роках, наближаючись до мінімальних стандартів Європейського Союзу.
Військовий збір
Базова ставка залишиться на рівні 5%. Для фізичних осіб-підприємців першої, другої та четвертої груп передбачено сплату збору в розмірі 10% мінімальної заробітної плати, тоді як для платників третьої групи ставка становитиме 1% від отриманого доходу.
Загалом податкова політика на найближчі роки демонструє прагнення уряду збільшити внутрішні джерела наповнення бюджету в умовах воєнного часу та поступового скорочення обсягів зовнішньої фінансової підтримки. Водночас для бізнесу це означає збереження високого податкового навантаження та необхідність адаптації до нових фіскальних правил.
Видатки бюджету: оборона залишається пріоритетом, але акцент поступово зміщується на розвиток
Структура видатків, закладена в Бюджетній декларації на 2027–2029 роки, свідчить про прагнення уряду поєднати потреби воєнного часу з довгостроковими завданнями економічного відновлення. Попри збереження безпекового сектору як головного пріоритету, дедалі більша увага приділяється інвестиціям у розвиток інфраструктури, людського капіталу та підтримку підприємництва.
Найбільшим напрямом бюджетних видатків залишатиметься сектор безпеки й оборони. У 2027 році на ці цілі планується спрямувати 2,76 трлн грн. Водночас уряд прогнозує поступове скорочення цього ресурсу до 1,69 трлн грн у 2029 році за умови покращення безпекової ситуації та зниження інтенсивності воєнних ризиків.
Загальний обсяг державних інвестицій упродовж 2027–2029 років має становити 270,9 млрд грн. Найбільші обсяги фінансування передбачені для освіти та науки — 78,5 млрд грн, транспортної інфраструктури — 73 млрд грн, а також розвитку муніципальної інфраструктури — 46,5 млрд грн. Такий розподіл свідчить про намір уряду створити підґрунтя для післявоєнного економічного зростання.
Підтримка бізнесу: ставка на кредити, гранти та відновлення виробництва
Одним із ключових інструментів економічної політики у 2027–2029 роках має стати фінансування Національної установи розвитку, через яку держава планує продовжити підтримку підприємництва в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.
Уряд розраховує, що реалізація відповідних програм дозволить забезпечити роботу підприємств у найбільш вразливих секторах економіки, підтримати аграрних виробників і промисловість, сприяти відновленню релокованих підприємств та стимулювати повернення бізнес-активності на деокуповані території.
Програму «Доступні кредити 5-7-9%» буде збережено як основний драйвер стабільності. Основний акцент буде зроблено на інструментах здешевлення фінансування для бізнесу. Значна частина коштів спрямовуватиметься на часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами, а також компенсацію витрат за договорами фінансового лізингу та факторингу для суб’єктів підприємництва.
Окремим напрямом залишиться безповоротна державна підтримка у формі грантів. Бюджетна декларація передбачає щорічне фінансування таких програм у розмірі 1,37 млрд грн протягом 2027–2029 років.
Грантові кошти планується спрямовувати на:
- створення, модернізацію та розширення підприємств переробної промисловості;
- розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства;
- створення та модернізацію тепличних господарств;
- будівництво овочесховищ і фруктосховищ.
Уряд очікує, що поєднання кредитних та грантових інструментів дозволить не лише зберегти економічну активність у воєнний період, а й забезпечити створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень та формування основи для довгострокового економічного відновлення країни.
Соціальні стандарти: поступове зростання доходів населення
Уряд декларує намір забезпечити підвищення соціальних стандартів темпами, що перевищуватимуть прогнозовану інфляцію, хоча реальний ефект таких рішень значною мірою залежатиме від економічної динаміки та курсової стабільності.
Мінімальна заробітна плата
Передбачається поступове підвищення мінімальної зарплати з 8 647 грн у 2026 році до 11 114 грн у 2029 році. Загальне зростання за трирічний період становитиме майже 29%.
Прожитковий мінімум
Базовий соціальний показник для розрахунку низки виплат і допомог має зрости з 3 209 грн до 4 151 грн на одну особу.
Пенсійне забезпечення
Декларація передбачає щорічну індексацію пенсій та збільшення видатків на пенсійне забезпечення військовослужбовців. Водночас прогнозується суттєве зростання надходжень єдиного соціального внеску, які до 2029 року можуть досягти 971,1 млрд грн.
Підтримка ветеранів
Одним із найбільш динамічних напрямів соціальної політики стане ветеранська політика. Видатки на відповідні програми планується збільшити більш ніж удвічі — з 11,8 млрд грн у 2027 році до 24,9 млрд грн у 2029 році. Фінансування охоплюватиме житлові компенсації, програми реабілітації, адаптації та соціальної підтримки ветеранів війни.
Загалом бюджетна стратегія на 2027–2029 роки демонструє спробу перейти від моделі екстреного фінансування воєнного часу до поступового відновлення інвестиційної та соціальної складових державної політики, зберігаючи при цьому оборону як безумовний пріоритет державних видатків.
Ризики та альтернативний сценарій
Декларація розроблена за базовим сценарієм, що передбачає суттєве покращення безпеки з 2027 року, але містить і сценарій стійкості на випадок затяжної війни.
Продовження бойових дій високої інтенсивності вимагатиме перегляду видатків на оборону та збільшення дефіциту.
Подальше руйнування інфраструктури може зумовити ще більш помірні темпи відновлення та посилення інфляційного тиску.
Відношення державного боргу до ВВП піково зросте до 114,2% у 2028 році, що вимагає вкрай обережної політики запозичень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
