Закриття справ через строки хочуть скасувати: як реформа КПК змінить роботу адвокатів та прокурорів

Нова законодавча ініціатива, прописана в проєкті № 15333 обіцяє змінити структуру досудового розслідування.

Необхідність оновлення КПК автори проєкту обґрунтовують системними недоліками, що дозволяють уникати кримінальної відповідальності з формальних підстав. Головним завданням називають забезпечення балансу між правами учасників та невідворотністю покарання. Проте запропоновані зміни торкаються найбільш чутливих аспектів кримінального процесу, таких як строки досудового розслідування, права на захист та повноваження слідчого судді.

Скасування «автоматичного» закриття справ

Найбільш дискусійною зміною є виключення пункту 10 частини першої статті 284 КПК.

Нагадаємо, цей пункт зобов'язував закривати кримінальне провадження, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування.  Замість автоматичного закриття справи судом або прокурором за цим пунктом, законодавець пропонує інший алгоритм.

Закриття провадження у зв'язку зі спливом строків розслідування, крім тяжких та особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, пропонується здійснювати безпосередньо прокурором. 

Якщо строки закінчилися, а прокурор не закрив справу, не звернувся до суду з обвинувальним актом або не відкрив матеріали в порядку ст. 290 КПК, сторона захисту або потерпілий отримують право подати клопотання про зобов'язання прокурора вирішити питання закінчення досудового розслідування. 

Це клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, або ВАКС у корупційних справах, протягом 5 днів. Якщо суд задовольняє клопотання, він виносить ухвалу, яка прямо зобов'язує прокурора прийняти остаточне рішення — або закрити справу, або направити її до суду, або відкрити матеріали.

Продовження строків слідства

Проєкт змінює порядок продовження строків розслідування (ст. 294 КПК).

Граничний строк розслідування особливо тяжких злочинів у складних провадженнях, наприклад, за потреби міжнародного співробітництва, може становити до 18 місяців. При цьому процедура продовження строків зазнала змін.

До 3 місяців строк продовжує керівник окружної/обласної прокуратури або керівник САП (для справ ВАКС).

До 6 місяців — керівник обласної прокуратури або керівник САП (раніше це робив слідчий суддя).

До 12 місяців — Генеральний прокурор або його заступники, включаючи керівника САП.

І лише продовження строку до 18 місяців залишається у компетенції слідчого судді за клопотанням, погодженим на найвищому рівні.

Такий підхід значно спрощує для сторони обвинувачення процедуру продовження строків досудового розслідування та водночас зменшує обсяг судового контролю за відповідними рішеннями прокурорів.

Нова роль слідчого судді

Зміни до статті 28 КПК України деталізують функцію слідчого судді. Якщо чинна редакція покладає забезпечення розумних строків на прокурора, слідчого суддю та суд у межах їхніх загальних компетенцій, то проєкт прописує, що слідчий суддя забезпечує здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у розумні строки.

Ба більше, слідчому судді надаються повноваження головуючого у судовому засіданні, передбачені статтями 321 та 330 КПК. Це означає розширення повноважень слідчого судді щодо підтримання належного порядку в судовому засіданні, обмежувати виступи, які не стосуються суті питання, та оперативно реагувати на порушення порядку. За ідеєю це має зменшити тривалість засідань на стадії досудового розслідування, де раніше розгляд звичайного клопотання про обшук або арешт майна міг перетворюватися на багатогодинні дебати. 

Процесуальний спам та образи у клопотаннях

Однією зі змін є доповнення статті 132 КПК України новим абзацом. Проєкт закону передбачає, що у разі подання клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження повторно з тих самих підстав без зазначення нових обставин, слідчий суддя або суд мають право залишити таке клопотання без розгляду.

Аналогічна санкція застосовується, якщо клопотання містить «висловлювання образливого або непристойного характеру».

Це відповідь на поширену тактику, коли суди отримують ідентичні звернення з метою розподілу на потрібного суддю. Проте тут криється ризик, адже межа між новими обставинами та старими підставами часто є оціночною, що може призвести до дискреції.

Систематичні неявки адвокатів

Нова редакція статті 49 КПК пропонує у разі систематичного (два і більше разів поспіль) неприбуття без поважних причин захисника, який був належним чином повідомлений, залучення слідчим, прокурором або судом захисника для здійснення захисту за призначенням через систему безоплатної правової допомоги.

Це має на меті пришвидшити розгляд невідкладних клопотань.

Строки запобіжних заходів

У статті 194 КПК змінюється підхід до строків дії покладених на підозрюваного обов'язків. Обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 і 8 частини п'ятої, такі як явка за першим викликом, невиїзд з населеного пункту, повідомлення про зміну місця проживання, здача закордонного паспорта тощо, тепер можуть покладатися на строк не більше шести місяців.

В той же час інші обов'язки, наприклад, носіння електронного браслета, залишаються в межах двох місяців із можливістю продовження. Це має зменшити навантаження на прокурорів.

Військова служба та зупинення провадження

Проєкт уточнює правила зупинення провадження щодо осіб, призваних до ЗСУ (ст. 335 КПК).

Суд зупиняє провадження лише у разі встановлення неможливості участі особи в засіданнях, зокрема через відеоконференцію, у зв’язку з безпосередньою участю у бойових заходах.

Такі обставини мають підтверджуватися бойовим наказом або розпорядженням командира військової частини.

Перспективи

Скасування автоматичного закриття провадження після спливу строків суттєво послаблює процесуальні наслідки недотримання стороною обвинувачення встановлених законом часових меж. А новий механізм оскарження бездіяльності прокурора щодо закінчення строків додасть слідчим суддям величезний обсяг технічної роботи, яку раніше мав виконувати сам прокурор.

Для бізнесу та громадян ці зміни означають, що статус підозрюваного може тривати значно довше, а окремі інструменти процесуального захисту можуть стати менш ефективними. Попри заявлену мету боротьби зі зловживаннями та затягуванням кримінальних проваджень, окремі положення законопроєкту можуть суттєво змінити баланс між ефективністю розслідування та процесуальними гарантіями сторони захисту. Саме тому документ, ймовірно, стане одним із найбільш дискусійних кримінально-процесуальних законопроєктів останніх років.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.