Орган соцзахисту вимагає повернути допомогу: чи завжди потрібно віддавати гроші
Отримання повідомлення від органу соціального захисту про необхідність повернути надміру виплачену державну допомогу нерідко стає для людини повною несподіванкою. Іноді йдеться про кілька тисяч гривень, а в окремих випадках – про десятки або навіть сотні тисяч, які, на думку держави, були виплачені без достатніх правових підстав.
Такі ситуації виникають щодо допомоги внутрішньо переміщеним особам, малозабезпеченим сім’ям, багатодітним родинам, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю, тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, а також інших соціальних виплат.
Законодавство розмежовує випадки, коли надміру виплачені суми виникли через неправомірні дії самої особи, і ситуації, коли помилки допустив державний орган. Саме від цього залежить, чи може держава вимагати повернення бюджетних коштів. «Судово-юридична газета» розбиралася, коли отримувач автоматично зобов’язаний повернути кошти та які рішення можна оскаржити.
Що вважається переплатою соціальної допомоги
Переплатою вважаються бюджетні кошти, які були виплачені особі без достатніх правових підстав або у більшому розмірі, ніж це передбачено законодавством. Причини виникнення таких переплат можуть бути різними. Найчастіше вони пов’язані з тим, що після призначення допомоги змінилися обставини, які впливають на право на її отримання, або ж орган соціального захисту припустився помилки під час призначення чи продовження виплат.
При цьому законодавство виходить із принципово різного підходу до двох категорій ситуацій: коли переплата виникла з вини отримувача та коли її причиною стали дії або бездіяльність самого органу влади.
Коли держава має право вимагати повернення коштів
У більшості нормативних актів, що регулюють порядок призначення соціальних виплат, передбачено однаковий підхід: надміру виплачені кошти повертаються, якщо вони були отримані через подання недостовірних відомостей або неповідомлення про обставини, які впливають на право на допомогу. Такий принцип закріплений, зокрема, у порядках призначення державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми, особам, які не мають права на пенсію, багатодітним сім’ям, а також у Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332.
Наприклад, повернути кошти можуть вимагати, якщо особа: подала недостовірні відомості про доходи чи майновий стан, приховала факт працевлаштування або отримання інших доходів, не повідомила про зміну складу сім’ї, втратила право на відповідний вид допомоги, але продовжувала її отримувати, надала документи, які не відповідали дійсності.
У таких випадках орган соціального захисту визначає суму переплати, повідомляє отримувача про необхідність її повернення та встановлює строк для добровільного погашення заборгованості. Якщо кошти не повертаються добровільно, питання може бути вирішене у судовому порядку.
Коли переплату можуть не стягувати: що говорить закон
Українське законодавство не дозволяє автоматично вимагати повернення всіх надміру виплачених соціальних коштів. Ключове значення має питання: хто саме допустив помилку, через яку виникла переплата.
Загальні правила повернення безпідставно набутого майна визначені главою 83 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка без достатньої правової підстави набула майно або зберегла його за рахунок іншої особи, зобов’язана повернути таке майно. Водночас із цього правила існують винятки. Так, стаття 1215 ЦК України прямо передбачає, що заробітна плата, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги, інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, не підлягають поверненню, якщо вони були виплачені добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності з боку отримувача.
Іншими словами, якщо людина добросовісно отримувала соціальну допомогу, не приховувала інформацію, виконувала всі покладені на неї обов’язки, а переплата виникла виключно через помилку державного органу, вимога про повернення коштів може бути незаконною. Саме такої позиції неодноразово дотримувався Верховний Суд. Суд наголошував, що держава не може перекладати власні помилки на громадянина, якщо останній не вчиняв жодних неправомірних дій та не вводив орган влади в оману.
Найпоширеніші ситуації з переплатами допомоги ВПО
Саме допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам залишається одним із найчастіших предметів спорів між громадянами та органами соціального захисту. Після автоматичного обміну інформацією між державними реєстрами органи соцзахисту нерідко виявляють випадки, коли допомога продовжувала виплачуватися вже після втрати права на її отримання. Разом із тим далеко не кожна така переплата означає обов’язок повернути кошти.
Випадок перший: людина самостійно скасувала довідку ВПО. Якщо особа через застосунок «Дія» або іншим способом відмовилася від статусу внутрішньо переміщеної особи, але виплати ще певний час продовжували надходити через технічну затримку обробки інформації, ситуація оцінюється інакше. У такому випадку людина вже знала, що більше не має статусу ВПО, а отже – усвідомлювала відсутність правових підстав для отримання допомоги. Саме тому орган соціального захисту може вимагати повернення надміру виплачених коштів.
Випадок другий: змінився майновий стан. Ще одна поширена підстава для виникнення переплати – зміна обставин, які впливають на право на отримання допомоги. Наприклад, людина придбала житло, отримала значний дохід або виникли інші обставини, що відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 332, позбавляють права на виплати. Якщо отримувач був зобов’язаний повідомити про такі зміни, але не зробив цього, надміру виплачені кошти можуть бути стягнуті.
Випадок третій: помилився сам орган влади. Натомість існують ситуації, коли переплата виникла не через дії людини, а через неналежне виконання своїх обов’язків органом соціального захисту. Наприклад, допомогу продовжували виплачувати особі, яка перемістилася із населеного пункту, що вже був виключений із переліку територій, на яких ведуться бойові дії або які перебувають під тимчасовою окупацією. Якщо людина не приховувала жодної інформації, не подавала неправдивих відомостей і діяла добросовісно, сам факт бездіяльності державного органу ще не означає, що саме вона повинна компенсувати бюджетні витрати.
Переплати допомоги багатодітним сім’ям: коли гроші доведеться повернути
Окремі правила діють щодо допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях. Порядок її призначення та виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 250. Законодавство передбачає низку випадків, коли виплата такої допомоги припиняється. Зокрема, це може статися у разі втрати статусу багатодітної сім’ї, позбавлення одного з батьків батьківських прав, влаштування дитини на повне державне утримання, смерті отримувача або самої дитини, а також за інших підстав, визначених урядовою постановою.
Водночас саме по собі припинення виплат ще не означає виникнення переплати. Обов’язок повернути кошти виникає лише тоді, коли надмірна виплата стала наслідком дій отримувача. Якщо сім’я приховала інформацію або подала недостовірні відомості, які вплинули на право на допомогу чи її розмір, орган соціального захисту визначає суму переплати, повідомляє отримувача про необхідність її повернення та встановлює строки для добровільного погашення заборгованості.
Законодавство також передбачає можливість утримання переплати із наступних соціальних виплат. Як правило, розмір такого утримання не може перевищувати 20 % щомісячної суми допомоги, якщо отримувач погоджується на такий спосіб повернення коштів або якщо це прямо передбачено відповідним порядком. Якщо ж добровільно кошти не повертаються, орган соціального захисту має право звернутися до суду.
Допомога особам з інвалідністю: коли виникає переплата
Подібний підхід застосовується і до державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, порядок призначення якої визначений Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». Надміру виплачені кошти можуть бути стягнуті, якщо вони стали наслідком зловживань із боку отримувача.
До таких випадків закон відносить, зокрема: подання документів із неправдивими відомостями, неповідомлення про працевлаштування, приховування змін у складі сім’ї, інші обставини, що впливають на право на отримання допомоги. У такому разі рішення про стягнення переплати приймає орган, який призначив державну соціальну допомогу. При цьому навіть після ухвалення такого рішення закон обмежує розмір відрахувань із майбутніх виплат – не більше 20 % щомісячної суми допомоги. Якщо ж утримати кошти таким способом неможливо, питання вирішується у судовому порядку.
Якщо дитина отримувала тимчасову допомогу замість аліментів
Окрема категорія спорів стосується тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, порядок призначення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189. Після призначення такої допомоги отримувач зобов’язаний протягом десяти днів повідомити орган соціального захисту про обставини, які впливають на право на її отримання.
Наприклад, якщо стало відомо місце проживання платника аліментів, він почав добровільно виконувати рішення суду або дитину було усиновлено. Якщо про такі зміни своєчасно не повідомити, орган соціального захисту визначає суму переплати, повідомляє отримувача про необхідність її повернення та встановлює строк для добровільного погашення заборгованості. За відсутності добровільного повернення коштів вони також можуть бути стягнуті у судовому порядку.
Що робити, якщо орган соцзахисту вже вимагає повернути кошти
Отримавши повідомлення про необхідність повернути надміру виплачену соціальну допомогу, не варто поспішати перераховувати кошти. Насамперед необхідно з’ясувати, на яких підставах орган соціального захисту дійшов висновку про виникнення переплати та чи відповідає його рішення вимогам законодавства. Варто зазначити, що далеко не кожна переплата автоматично означає обов’язок громадянина компенсувати державі отримані кошти. Вирішальним є питання, чи виникла вона через дії отримувача, чи стала наслідком помилки самого органу влади.
Першим кроком має стати отримання повного пакета документів, на підставі яких було прийнято рішення про стягнення переплати. Якщо разом із повідомленням такі документи не надані, особа має право звернутися із письмовою заявою до органу соціального захисту та вимагати копію відповідного рішення, розрахунок суми переплати, інформацію про період її виникнення, а також посилання на конкретні норми законодавства, які стали підставою для висунення вимоги. Після цього варто перевірити, чи дійсно людина була зобов’язана повідомити про зміну певних обставин та чи виконала вона цей обов’язок.
Якщо всі необхідні відомості були подані своєчасно, а переплата виникла виключно через несвоєчасне опрацювання інформації державним органом або технічну помилку, це може стати підставою для скасування рішення про її повернення.
Чи можна оскаржити рішення органу соціального захисту
Якщо людина не погоджується з вимогою про повернення коштів, вона має право скористатися механізмами захисту своїх прав. Насамперед доцільно звернутися до органу соціального захисту із письмовими запереченнями або заявою про перегляд рішення, виклавши власні аргументи та додавши документи, які підтверджують відсутність вини у виникненні переплати.
Якщо ж орган соціального захисту залишив своє рішення без змін або вже звернувся із позовом до суду, спір вирішується в порядку адміністративного судочинства відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести правомірність свого рішення, дій або бездіяльності. Іншими словами, саме орган соціального захисту повинен надати суду докази того, що переплата виникла через неправомірні дії або бездіяльність отримувача допомоги. Якщо ж таких доказів немає, суд може стати на бік громадянина.
На що звертають увагу суди
Судова практика свідчить, що під час вирішення таких спорів суди оцінюють не лише сам факт переплати, а й поведінку сторін. Зокрема, з’ясовується: чи повідомляв отримувач про зміну обставин, що впливають на право на допомогу, чи подавав він недостовірні відомості, чи мав можливість усвідомлювати, що отримує кошти без законних підстав, чи виникла переплата виключно через помилку державного органу.
Саме тому однакові на перший погляд ситуації можуть завершуватися абсолютно різними судовими рішеннями.
Показовою є постанова Верховного Суду від 3 грудня 2019 року у справі № 672/661/17. Орган соціального захисту вимагав повернути понад 73 тис. грн державної соціальної допомоги, посилаючись на те, що отримувачка не повідомила про наявність нерухомого майна. Втім Верховний Суд звернув увагу, що самого факту неподання інформації недостатньо для стягнення коштів. Необхідно довести, що саме ці відомості вплинули на виникнення переплати.
В іншому випадку отримувачку допомоги суд зобов’язав повернути кошти. У справі № 484/3052/16-ц орган соціального захисту звернувся до суду з вимогою стягнути з отримувачки 88 928,88 грн державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї. Підставою стало те, що під час оформлення допомоги жінка надала недостовірні відомості щодо доходів та підприємницької діяльності чоловіка, що вплинуло на визначення права на отримання виплат.
Під час розгляду справи суди встановили, що не всі виплати були безпідставними. Допомога, призначена за один із періодів, відповідала вимогам законодавства, однак у подальшому приховування інформації вже мало значення для визначення права на соціальну допомогу.
Верховний Суд погодився, що у частині виплат, отриманих через подання недостовірних відомостей, орган соціального захисту мав право вимагати їх повернення. Суд залишив у силі рішення про стягнення 88 928,88 грн, зазначивши, що закон покладає на заявника обов’язок повідомляти достовірні відомості про доходи та майновий стан сім’ї.
Практика останніх років свідчить, що органи соціального захисту дедалі активніше перевіряють законність призначення державних виплат і виявляють випадки надмірного перерахування бюджетних коштів. Водночас сама по собі переплата ще не означає автоматичного обов’язку громадянина повернути отримані суми. Якщо надмірна виплата стала наслідком подання недостовірної інформації, приховування важливих обставин або інших неправомірних дій отримувача, закон дозволяє державі вимагати повернення коштів, а за необхідності – звернутися до суду.
Натомість коли людина діяла добросовісно, виконувала встановлені законом обов’язки, а переплата виникла через помилку чи бездіяльність органу влади, вимога про її повернення не завжди є законною. У таких випадках отримувач має право оскаржити рішення, посилаючись, зокрема, на статті 1212 та 1215 Цивільного кодексу України, положення Кодексу адміністративного судочинства України та сформовану практику Верховного Суду.
Саме тому після отримання вимоги про повернення соціальної допомоги варто не поспішати з оплатою, а насамперед перевірити законність такого рішення, адже від цього залежить, чи дійсно громадянин зобов’язаний повертати отримані бюджетні кошти.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
