ЄСПЛ не побачив порушення у відмові зареєструвати нестандартне ім’я — справа Sahiner v. Austria

ЄСПЛ не встановив порушення Конвенції у справі про відмову в зміні імені на незагальновживане.

Як вказує Верховний Суд, у справі SAHINER v. AUSTRIA (№ 21669/21) Європейський суд з прав людини розглянув скаргу на відмову австрійської влади зареєструвати зміну імені заявниці з Özlem на Lemilia. Відповідно до австрійського законодавства, офіційна зміна імені допускається лише за умови, що нове ім’я є загальновживаним.

Заявниця вказувала, що ім’я Lemilia, яким вона користувалася в повсякденному житті та серед знайомих, є важливою частиною її особистої ідентичності. Вона стверджувала, що відмова у його реєстрації порушує її право на повагу до приватного життя (ст. 8 Конвенції) та має дискримінаційний характер (ст. 14 Конвенції).

ЄСПЛ визнав, що ім’я є важливим елементом ідентифікації особи, а законодавчі обмеження на його зміну можуть бути виправдані суспільними інтересами — зокрема, задля забезпечення точності реєстру населення та захисту систем ідентифікації. При цьому Суд зауважив, що правила щодо імен та прізвищ значною мірою відображають національні традиції, культурні, мовні та історичні особливості, тому держави мають у цій сфері широку свободу розсуду.

З огляду на відсутність консенсусу серед європейських країн щодо цього питання, а також широку свободу розсуду, надану Державам, ЄСПЛ зазначив, що, як правило, Держави не мають загального позитивного зобов’язання дозволяти особам змінювати своє ім’я.

ЄСПЛ також зазначив, що обставини цієї справи не можуть порівнюватися з обставинами інших справ про зміну імені, що, як підтверджено попередньою практикою, підпадали під сферу позитивних зобов’язань Держави. У цій справі обране ім’я не було визнане в іншій юрисдикції і не заявлялося, що органи влади мали заперечення щодо імен іноземною мовою. ЄСПЛ повторно зазначив, що відмова в реєстрації імені не перешкоджає його використанню родичами та знайомими. З огляду на це ЄСПЛ не вважав, що особливі обставини справи заявниці порушували питання про недотримання права на приватне життя відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ повторив, що для того, щоб порушувалося питання за ст. 14 Конвенції, має існувати, при користуванні правами і свободами, гарантованими нею, різниця у ставленні до осіб в аналогічному або істотно подібному становищі. Тягар доведення порівнянності становища лежав на заявниці, однак вона не довела, чому особи, народжені за кордоном з ім’ям Lemilia, є у схожому становищі. ЄСПЛ також зазначив, що натуралізація і зміна імені — це різні процедури, тому погодився з Урядом, що заявниця не перебуває в порівнянному становищі. Власне скаргу за ст. 14 було відхилено як явно необґрунтовану.

Офіційний текст рішення SAHINER v. AUSTRIA доступний за посиланням – тут.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.